АННА ГАМЗА   

        Гамза Анна Володимирівна народилася 21 липня 1992 року. Навчається у 8-А класі. Це добра і талановита дитина, яка гарно вчиться, любить писати вірші та оповідання. Не дивлячись на вади опорно-рухового апарату, дівчинка постійно відвідує школу, із захопленням вчиться, намагається не пропустити жодного уроку, адже вважає, що саме успішне навчання допоможе досягти їй успіху в житті. Анну люблять і поважають однокласники. Вони їй завжди допомагають і не дозволяють нікому її ображати. Вчителі задоволені успіхами учениці.  

        Анна дуже товариська і тому друзів у неї дуже багато.

     СПРАВЖНЯ ДРУЖБА

          Мальовничі широкі стежки вели до села Верхівки. Це селище дуже старе, а назване так, тому що уздовж доріг села повсюдно ростуть високі пишні верби. В цьому селі жило багато людей і дітей. Діти дружили, допомагали одне одному. В цьому селі жили два хлопчики, які здавалось на погляд були не розлучні. Але Василько не зрозуміло чому  почав заздрити Петькові, хоча Петько нічим не відрізнився від Василька.

        Одного разу, коли настала зима і крига покрила річку два хлопчики пішли  побавитись, покататись на ковзанах. Тоді ж Василька вже душила злість і заздрість на друга тільки тому, що він добре вчився і що в Петька була добра душа. Василь хотів помститися другові і надумав трохи налякати. Коли хлопці були на річці Василь надумав трохи далі відбити частину криги і заманити туди Петька. Але відбиваючи кригу, він не помітив, що стояв на тонкій кризі і провалився в крижану  воду. Василь закричав “рятуйте” і Петько побіг на допомогу. Він вже не думав, що буде з ним, а тільки усвідомлював, що його друг гине. Але Петько не міг підійти близько до Василя, тому що знав, що крига там дуже тонка і Петько може теж провалитись, не врятувавши друга. Він обережно ліг на живіт і поліз до Василька. А той борсався у воді, здіймаючи паніку і кричав на все горло. Петько через хвилинку, дві був біля ополонки і схвативши Василька почав тягнути з крижаної води. Він витягнув хлопчисько з води і зняв з себе куртку, щоб Василь не захворів від переохолодження.

        Так Петько врятував свого друга від смерті, доводячи ще раз свою вірність. Так Василь зробив велику помилку, подумавши помститися другові нізащо. З того часу обидва хлопчики не забували один про одного і допомагали в тяжкі хвилини.