Освіта   в  Степані  

 

           Перша школа, яка значиться по історичним документах, була в Степані в другій половині ХVI століття, організована при Троїцькій церкві князям Острозькими. Після того як князі  Острозькі відступили від православної віри, то школу закрили. Довгий час не було у Степані школи. Аж у 1814 році при царській владі відкрили школу під назвою “Одноклассное церковно-приходское училище”.

            Ця школа розміщувалась в приватному, найнятому будинку. В 1883 році в ній налічувалось 40 учнів і 2 вчителя. Ці учні були з усієї Степанської волості, тому що більше ніде шкіл не було.

На  початку ХХ ст.. в 1903 році Степанське однокласне училище було перетворене в “Двухклассное фундушево-приходское училище” з п’ятилітніс строком навчання.

         Викладались різні загальноосвітні предмети і релігія. Викладова мова була російська. На початку ХХ ст.. в школі було 205 учнів, учителів – 4.

        При училищі було пів гектара города, де вирощували городні рослини та фруктовий сад.

        У 1913 році земство збудувало декілька шкіл в навколишніх селех, в тому числі і в Степані. Ця школа називалась Степанське земське училище і утримувалась коштами казни і земства наполовину. Учнів налічувалось 116 чоловік.

        Із 4-го класу земського училища учні могли переходити вчитися в 5 клас приходського фундушевого училища.

        В цей час в училище добавили ще 2 вчителя і всіх стало 6 вчителів, а учнів  208 чоловік. Але після закінчення цього училища учні ніде далі не поступали.  Вчитись не могли з двох причин: ніхто ніде після цієї школи на навчання не приймав, та й ніхто не міг далі вчитися через матеріальний недостаток.

        Після Жовтневої соціалістичної революції Степанське 2-х класове фундашево приходське училище було реорганізоване. Відкрито було ще 2 старших класи і школа стала носити назву “Вища початкова народна школа”. Сова викладання стала українська.         Ця школа проіснувала до окупації Західних областей України військами панської Польщі.

        Після окупації школу було переіменовано на польську назву: “Сюдьмьокласовая школа повшехна в Степаню”, що означало “Семірична школа загальна в Степані”. Стали викладати предмети польською. Ця школа проіснувала до упадку панської Польщі.

        У 1939 році, коли західні області України, возз’єднались з Радянською Україною, Степанська семирічна польська  школа стала носити назву: “Степанська середня школа”, було  відкрито восьмий клас. Викладова мова в школі стала українською.

Під час німецької окупації ряд шкіл в районі  було закрито, а частин упереведено на нижчий тип. У Степанській середній школі закрито два старших 8-9 класи і залишено тільки семирічку. Однак по великому клопотанню батьків німецька влада дозволила відкриту тимчасово при ватну, так звану “Рільничу середню школу” з трирічним строком навчання. Школу розмістили в двохповерховому будинку колишніх графів Ворцелів, навпроти Троїцької церкви, будинок був зруйнований потім, фронтом, під час утечі окупантів. Зруйновані були в той час і інші будинки шкіл те паня.

В 1944 році, після звільнення містечка від німецької окупації, середню школу було знов відкрито. Її розмістили в кількох  приватних будинках. Центральний будинок був парафіяльним, в якому тепер міститься дев’ятирічна  школа. Пізніше було відбудовано цегляний спалений будинок, так званої колишньої “земської школи” і цей будинок став головним корпусом середньої школи.

Кількість учнів стала збільшуватись з кожним роком. Відкрились паралельні класи.

У 1950-51 наявному році у зв’язку з великою кількістю учнів було відкрито ще одну семирічну школу, яка залишилась у парафіяльному будинку.

У 1961-62 навчальному році в середній школі навчалося 590 учнів, а в восьмирічній школі 347 учнів.

В 1990 році для середньої школи було побудовано нове приміщення, яке пізніше було перейменовано в колегіум.

Загальна площа школи – 6650 кв. Метрів.

Класних кімнат – 36

Спортзалів – 2

Їдальня – 240 місць

Актовий зал – 1

Бібліотека – 1

Підсобних приміщень – 20

Кількість місць – 648

Навчається – 849 учнів

 

Всього працівників – 85

Вчителів – 56

Нагороджені золотими медалями:

в 2000 році – 5

в 2001 році – 4

в 2002 році – 3

в 2003 році – 3

 

Нагороджені срібними медалями:

в 2000 році – 1

в 2001 році – 7

в 2002 році – 1

в 2003 році – 1