Є у відділі культури –

чудовий начальник

Не аби-який талант

від природи має.

Він співає, ноти складає,

Та ще й на баяні,

гарно виграває.

Дирегентом з хором своїм виступає.

Він начальник у культурі

над всіма жінками,

Тому йому заздрять всі ті,

                  хто керує  лиш чоловіками.

Бо вони ж не мають ким милуватись

                                             цілими днями.

Більш за всіх він полюбляє

                                       бібліотеку районну,

Бо багато тут кумирів свого співу має.

Як прийде, як покерує –

                                    скаже “Це нормально”,

То здається, за спиною

крила виростають.

День народження на свято випало цьогоріч.

Тож, вітань Вам подарують

                     Великодний кошик.

Всі колеги, друзі, діти, кохана дружина

Всі хто знає й поважає велику людину.

Тож і ми не відстаємо –

                                      побажати хочем,

Щоб Вам Вікторе Григоровичу –

Ще довго моглося:

І співати, і складати, мудро керувати,

Милуватися жінками, добре про всіх дбати,

А своїй коханій жінці –

                                                квіти дарувати.

Щоб ніколи Ви не знали

                                        ніякого горя,

Щоб у Ваше у віконце заглядало сонце.

І промінням своїм теплим

                                          душу зігрівало.

Щоб від того серце Ваше  радісно співало.

Щоб талант Ваш розсівався,

                                        як в полі пшениця,

Щоб приносив людям радість,

                                      А Вам – слово добре.

Щоб удача спонукала у всіх справах Ваших.

Божа матір посилала

                                 Здоров’я міцного.

Ювілеїв ще багато дарувала доля.

І поваги, і наснаги, і весни у серці

Всього цього ми бажаєм від щирого серця!

 

Бібліотекарі Сарненської центральної  

районної бібліотеки

 

Вітаємо з 60-річчям Віктора Григоровича Торчика.

За роком рік життя невпинно лине,

Дарує весен веселковий час,

У цю прекрасну святкову днину

Вітання щирі Ви прийміть від нас.

Хой доля шле добро і щастя,

Міцне здоров’я, море благ земних,

А щедрі дні, мов рушники квітчасті,

Нехай ще довго стеляться до ніг.

                                    З повагою працівники РДБ.

 

60 – це свобода і сила,

це початок нового життя.

Це гармонія духу і тіла

І ривок у ясне майбуття.

 

За плечима – і мудрість, і досвід,

Океан відкриттів і надій,

А у серці – небачений досі

Зорепад найсміливіших мрій.

 

Від турбот почуття не міліють,

Творчу душу не гасять роки.

З кожним днем все чистіше ясніють

В небесах благодатні зірки.

Дай Вам, Боже, наснаги, терпіння.

Хай підтримає Божа рука,

І дарує для світу прозріння

Пісні щирої правда тонка.

 

І нехай Вас відзначить держава,

Вдячні люди дарують тепло

Майстру дивних мелодій яскравих

І людині, що сіє добро.

 

                                                Валентина Петренко.

 

Що сьогодні згадують ці руки?

Лагідне матусине чоло,

Батькових долонь жортоких тепло

Чи таємні перші творчі муки,

Від яких так солодко було?

 

Що сьогодні згадують ці очі?

Де блукає погляд цей ясний –

У дитинства казці чарівній,

В дивних міражах юнацьких мрій

В незабутній посмішці дівочій?

 

Що таємним обрисом зринає

На м’яких нев’янучих устах?

Лагідна мелодія проста,

Пісня та, що серце обпікає,

Чи освідчень перших чистота?

 

Що хвилює душу незбагненно –

Водограй безповоротних днів,

Струни підсвідомих почуттів

Чи вогнем небус благословенний

Світлий недоторканий мотив?

 

Вікторе Григоровичу, Вас

Зрозуміють люди і відчують

Вашими піснями відшліфують

Все, що приховав від серця час.

 

Вдячна Вам за все, що вже збулось,

Адже сонце є над головами

Спільне, хоч і хвора я не Вами,

І хоч мною інший хворий хтось.

 

Ти незмінна, наших даль дорого,

Ти колись закінчишся невже?

Та ми поруч, дякувати Богу,

Він нас любить. Він нас береже .

 

 

                          Валентина Петренко

 

 

Віктору Торчику - герою моїх нарисів

 

        Тихіше... Не шуміть... Чудодійство це - музику творить. До поту, до знемоги, до мозолів, до поетових слів. Із незбагненних до, ре, мі, фа, соль - народжувати вальси, етюди, арії, фуги... І пахне дощем гострий запах соснової хвої, п'янким божевільним напоєм сколихує душу до дна, і б'є з-під круговерті вода, ввібравши всі соки із русел підземних, і палахкоче  кетягом калини, відбиваючи кожен м'яз і нерв - це так Ваші пісні, Маестро, проходять крізь серце.

        Не так уже їх багато на Землі, тих іскор Божих творчого горіння. Сяйнула Ваша - яке комусь блаженство, а комусь і  біль - людської пристрасті терпке причастя. Скажіть, для Вас то є велике щастя, творить шедеври для віків? Для нас - цілюща волога, що торкаючись грому чи сяйва весняних сліпучих суцвіть, рятує єство від одвічних життейських тривог.

        Ноти і піт, зерно і мозолі сплелись воєдино у Вашій долі. Вклоняємося до Землі, благословляючи без голосних овацій Ваш нестерпно важкий творчий хліб. Творіть, Маестро, з ластів'ятами, нотами і всім нотним станом дива. Хай німі слова, підняті акордами на п'єдестал визнання, звучить молитвами на перехрестях життя, світять зеленими вогнями, щоб у злагоді й любові жили всі ми з Вами многії ти благії літа.

 

З любов'ю і повагою Раїса Бричкова, член Національної спілки журналістів України.

    

 

         Високі моральні та патріотичні якості, чесність, людяність та порядність. Так можна скласти характеристику людині з великої букви Віктору Григоровичу Торчику.

         Я пропрацювала довгий час з цією людиною. Щодено до нього звертаються люди, вони чекають від нього мудрих слів, професійних порад, вирішення своїх проблем, а нерідко милосердя, співчуття та підтримку.

Тож дозвольте мені привітати Вас з ювілеєм.

Ви народились у квітневий день,

щоб весняніти все життя душею.

Вам солов’ї із радушних пісень

Сплели вінок на свято ювілею.

Найбільше щастя, як цвітуть жита

І мирний вітер бігає по полю.

Нехай зозуля Вам кує до ста

Щасливі весни і щасливу долю.

                                                        Катерина Мінчук. Керівник ансамблю народної пісні Ремчицького КДК “Краяни”

 


Віктору Григоровичу Торчику на честь ювілею

 

Сьогодні у Вас визначний ювілей.

Погляньте, зібралось багато людей

Щоб Вас привітати, що Вас вшанувати,

Всього, чого можна, від серця бажати.

 

Кажуть, коли в світ людина приходить,

Зіронька нова на обрії сходить.

Кожен щасливу зорю розпізнає,

Від всіх яскравіше вона висяває.

 

Торкнеться тепло її кожного серця,

Живуща водиця дзвінкого джерельця.

Бальзам для душі, квіти всі чарівні

Осанна любов у цій таємні.

 

В буднях осінніх і грозах весняних

То Ваші пісні ніжно линуть над краєм,

Що серце хвилюють, бентежать таі крають,

Підносять високо, снаги добавляють.

 

Мелодія в’ється від батька до сина,

Співає Полісся, співа Україна.

Підспівують гори, річки і долини

В них серця неспокій, в них злети орлинні.

Високо несете звання Ви Людини

Внесок достойний в скарбницю Вкраїни.

Поліський фольклор Ви взяли у оправу,

Легко кордони долає по праву.

 

Мудрий, досвідчений, впевнений

Поради знаходим у Вас щохвилини.

Наставник незмінний, завжди привітний

Пелюстками дива творчість розкрила.

 

Хай будуть щасливими Ваші дороги,

Завжди обминають і грози й тривоги

Хай серце бентежить лиш творчий неспокій,

Щоб ще ювілей святкували в 100 років.

 

Стрімки удачі нехай не обходять

В сім’ю добро і злагоду несуть,

Хай у родині Вас завжди чекають

Хай спокій – щастя дім Вам бережуть.

 

Колектив Сарненського 

історико-етнографічного музею

 

 

    

В цвітінні садів яблуневих

Прийшла ювілейна весна,

І сяє на небі квітневім

Веселка надій осяйна.

Літа, наче квіти весняні,

Де спогади, мов пелюстки,

Такі дорогі, незрівняні,

Такі неповторні роки.

Вас, Віктор Григорович, нині

Вітаємо, зичим добра,

Щоб мрії збулись неодмінно,

Щоб доля до щастя вела.

Хай творчості крила натхненні

Підносять над виром буття.

Нехай буде благословенна

Дорога в ясне майбуття.

Музичної школи світлиця

Відкрита для Вас кожну мить,

Бо Ваша душа - то скарбниця

Де музика вічна звучить.

 У пісні, у думці, у слові,

У кожному русі душі

Ми разом на стежці любові

Здолаємо всі рубежі.

Даруйте нам звуки барвисті,

Народжуйте щирі пісні,

Хай линуть мелодії чисті,

Неначе струмки весняні.

 

                    Колеги. Музична школа.  


Віктору Григоровичу Торчику на честь ювілею присвячую:

 

В життя дорога звідси повела,

Тут долею у світ благословила

Учителька і мати, і земля,

І краса, що душу дивом полонила.

Тут подих вічності поліського розмаю,

Лісів, гаїв, річок, озер, дібров,

Тут пісня живить серце й звеселяє,

Ім'я їй трепетне, злеліяне - Любов.

Бринять акорди на найвищій ноті

В щоденних буднях і святкові дні.

Гармонію знаходить у роботі,

А в ній мелодії казково - чарівні.

Чи друзі, чи колеги, чи родина,

Чи перший пролісок всміхнеться навесні,

Співає композитор й Україна,

Співають Сарни всі його пісні.

Співає перша збірка на Поліссі

Мотивами весільних короваїв.

Краса і мудрість, і любов зійшлися,

І піснею всіх Віктор обіймає.

                                

                          З повагою Надія Свищевська