Бібліотека. Вона входить у наше життя з самого дитинства. Тільки дитина навчиться читати, неодмінно відвідає книжковий храм, щоб пізнати навколишній світ, проникнути в тайну історії нашого краю, серцем відчути красу нашої Батьківщини. Куди б не пішла людина чи в міську, чи в сільську бібліотеку – в кожній з них зберігаються духовні скарби, які належать всім. Саме в бібліотеці виписують нам скромний, перший в житті документ – читацький формуляр, який розкриває перед нами духовні скарби – нові або зачитані книги, які брали у руки багато читачів. В бібліотеці, проходячи повз книжкові полиці, відчуваєш себе багатим душею. Не мовчать книги. Вони розповідають вікову історію. Стоять на полиці дитячі казочки, приваблюючи дітвору малюнками казкових героїв. Кожен знайде потрібну книгу. Студенти вибирають літературу по програмі, учні – для реферату. Любителі читають фантастику, історію. Приваблюють читачів книжкові виставки, які відповідають сьогоденню. Література розміщена на спеціально обладнаних стелажах і вітринах.

                В нашому селі бібліотека була створена в 1947 році. Її називали хатою – читальнею. Знаходилась вона у приміщенні жителя села Сергія Примака. В той повоєнний рік люди тяглися до книги. Вечорами збиралась у хаті – читальні молодь. Сідали хлопці з дівчатами навколо першого на селі бібліотекаря Варвари Павлівни Мирводи, щоб послухати її бесіди. Можливості мати в кожній хаті  власну бібліотеку, газету не було. Після трудового дня, в короткі хвилини відпочинку збиралися в хаті – читальні на репетиції драматичного колективу. Грали Кропивницького, Карпенка – Карого. Примірників книг в хаті – читальні було тільки дві полички. Фонд бібліотеки налічував спочатку 500 книг. Це були книги відомих класиків. Зовсім мало було дитячих книжок. Перші читачі бібліотеки згадують, що читали вони книжки по декілька разів і майже щодня ті самі. Іноді в бібліотеку дарували книжки вчителі, які мали в своїй бібліотеці декілька книг. Полиці в бібліотеці були саморобні, нефарбовані. З часом фонд бібліотеки зростав. І вже в 1963 році в бібліотеці  налічувалось більше 5 тисяч примірників книг. В цьому ж році приміщення бібліотеки перенесли в сільську раду, що працювала поряд зі школою. Очолила її Талпазан Ніна Данилівна, яка за розпреділенням приїхала на Полісся вчителем молодших класів.  Вона навчала дітей і одночасно працювала сільським бібліотекарем. Пропрацювала Ніна Данилівна декілька років і виїхала на батьківщину. Її місце зайняла Герук Тетяна Гнатівна, яка пропрацювала декілька місяців  в бібліотеці і перейшла працювати в школу. Вона була не місцева, після закінчення педучилища приїхала на Поліську землю з Вінничини.

               Декілька років працювала на посаді бібліотекаря Примак Людмила Олександрівна. Приміщення сільської ради перейшло в двоповерховий будинок Вирівського заводу. Туди ж перейшла і бібліотека . з 1967 року в бібліотеку прийшла працювати Омельковець Софія Іванівна. Вона закінчила Дубнівське культосвітнє училище. Працювала завідуючою клубом. Вела драматичний гурток. З самого дитинства брала участь у самодіяльності. Саме це і було поштовхом у обранні професії. Доля склалася так, що пішла працювати в бібліотеку, потім знову в клуб. В бібліотеці на той час налічувалось 11 тисяч примірників книг. Було більше тисячі читачів. З масових заходів популярними були голосні читки, читацькі конференції, усні журнали. Бібліотекар відвідувала з бесідами Вирівський завод, на якому працювало майже 300 чоловік. В селі працювала восьмирічна школа. В шкільній бібліотеці був бідний книжковий фонд: класика, політична література. Відвідували бібліотеку в основному учні. На день бувало приходило 30 читачів. Збільшувався фонд читачів.

              В 1972 році бібліотеку перемістили в новозбудований сільський клуб. Після закінчення Дубнівсько культосвітнього училища прийшла працювати в 1974 році в сільську бібліотеку Чуприна Валентина Іванівна. В той час фонд бібліотеки складав 14 тисяч примірників. В бібліотеці налічувалось більше тисячі читачів. Кімнати бібліотеки мали 52 кв.м. площі. В даний час бібліотека знаходиться в тому самому приміщенні. Працювало в бібліотеці 2 працівники. Після закінчення училища прийшла працювати в  бібліотеку Опально Людмила Григорівна. Вона народилася й виросла у рідному селі. Змалку любила читати книги. Спочатку працювала в бібліотеці без освіти, далі виявила бажання вчитися. Чуприна Валентина народилася в містечку Степань. Направлення на роботу отримала у Вири. З того часу працюють обидва бібліотекарі в бібліотеці, сіючи серед людей розумне, добре. Вічне. Спочатку масовими заходами охоплювали працівників Вирівського кар’єру. Проводили бесіди, огляди, вікторини, конференції. В даний час змінилося обличчя бібліотеки, її інтер’єр. Урізноманітнились масові заходи. В селі працює одинадцятирічна,  в якій навчається більше 400 учнів. Після реорганізації бібліотечної мережі в бібліотеці налічується 23938 примірників книг.

               Бібліотека постійно приймає участь в акції “ Подаруй бібліотеці книгу”. За рахунок відкриття комерційного відділу в бібліотеці збільшена кількість платних послуг.

               При бібліотеці працює молодіжний клуб “ Подруга”, правовий гурток.

              Книгозбірня стала центром інформаційної роботи. До послуг користувачів книгозбірні  створено публічний центр регіональної інформації.

                Сьогодні підхід бібліотечних працівників до своєї справи змінився. Вони постійно перебувають у творчих пошуках, прагнучи створити умови для самореалізації читачів, їхнього спілкування, поповнення інформаційного багажу, проведення інформаційного дозвілля. Підвищенню рейтингу бібліотеки сприяє пошук сучасних, найбільш привабливих для читачів форм популяризації книг.