КРИЧИЛЬСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
Кричильськ, Поляна, Угли, Убереж.
Центральна садиба с. Кричильськ
Відстань до райцентру с. Сарни – 40 км.,
до м. Рівне – 90 км.
Територія – 10612,8 га., населення – 3434 чол.
До культурно – дозвіллєвого комплексу
входять :
-
загальноосвітня
школа;
-
будинок
культури;
-
публічно-шкільна
бібліотека;
У
складі комплексу діють:
-
народний
фольклорно-етнографічний колектив “Горлиця”;
-
дитячий
зразковий фольклорно-етнографічний
колектив “Джерельце”;
-
хореографічний;
-
вокальний
ансамбль;
-
ансамбль
естрадної музики;
-
художнього
читання;
-
тенісний
і більярдний зал;
-
атлетний зал;
-
ігровий
зал.
Культурно-дозвіллєвий
комплекс діє за за єдиним комплексним
планом роботи.
За
період функціонування комплексом
проведено:
-
родинне
свято “Наш весільний коровай”;
-
Андріївські
вечорниці;
-
День
села;
-
святковий
концерт до Дня Перемоги;
-
мітинг
– реквієм “Чорнобиль – то ура, чорнобиль –
пам’ять”;
-
свято
Коляди;
-
проведено
КВК юних інспекторів руху.
І.
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Кричильськ. Древнє поліське село над річкою Горинню. Перша згадка датується 1562 роком. Чому ж наше село називається Кричильськом?
Дійшли
до нас перекази, що знаходилось воно серед
таких дрімучих і непрохідних лісів, що хоч
кричи не кричи – ніхто тебе не почує. А ще
побутує легенда, яка суперечить першому
переказу.
Коли
монголо-татарські завойовники пішли
завойовувати Київську Русь і їхні загони
дістались і до нашого села. Чутки про наближення
чужинців дійшли і до нашого краю. Жителі
села побудували високі вежі. Поставили на
них сторожу і з смолоскипами, щоб
попередити односельчан і жителів сусідніх
сіл про наближення ворогів. Коли загони
монголо-татар наближались до села, жителі
його знімали такий крик, що було чути в
довколишніх селах. Люди тоді ховались в
лісових хащах, болотах, а то навіть вчиняли
ворогам збройний опір. Можливо від слова “крик”,
“кричати” і дістало назву наше село.
В
кінці 19 століття в селі було 226 домів і 1486
жителів, дерев’яна церква 1885 року, на місці
старої з 17 століття, початкова школа 1877 року.
До 1937
року на річці Горинь був плаваючий (на
підложених бочках)
водяний млин. До 1577 року село належало князю
Островському Костянтину.
ІІ.
ГЕОГРАФІЧНЕ
ПОЛОЖЕННЯ
Кричильська сільська рада об’єднує чотири населені пункти: с. Кричильськ, с. Поляна, с. Поляна, с. Угли, с. Убереж.
с.
Кричильськ знаходиться по лівому березі
річки Горинь, інші села по правому.
Центральна садиба розташована на відстані
90 км. від обласного центру та 40 км. від
районного.
Природні
багатства – ліс, торф, пісок.
Землі
сільської ради межують з півдня із землями
Коростської сільської ради, із півночі
землі Городецької сільської ради
Володимирецького району, сходу –
Костянтинівської та Немовицької сільрад.
Загальна
площа сільської ради – 10612,8 га.
Населення – 3434 чоловіки.
На території ради знаходяться підприємства, які є платниками до бюджету сільської ради: СГПП “Кричильськ”, СФГ “Горинь”, СФГ “Валентина”, “Чемерне-торф”, МП “Україна”, Великовербчанське споживче товариство, Кричильське лісництво Сарненського ДЛГ, три приватних торгівельних точки і три підприємці.
IV.
СОЦІАЛЬНА
ІНФРАСТРУКТУРА
РАДИ
На
території ради працюють:
- Кричильський загально-навчальний заклад І-ІІІ ступеня, де навчається 653 учні;
-
загально-навчальні
заклади І ступеня с. Поляна – 43 учні та с.
Угли – 16 учнів.
Культурно-освітню
роботу здійснюють:
-
сільський Будинок культури в с.
Кричильськ;
-
сільський клуб с. Угли;
-
публічно-шкільна бібліотека с.
Кричильськ, філіал с. Угли;
-
медичне обслуговування забезпечують
фельдшерсько-акушерські пункти в селах
Кричильськ, Поляна, Угли.
V.
ХАРАКТЕРИСТИКА
ГРОМАДСЬКОЇ
АКТИВНОСТІ
На території ради політичних осередків немає. Жителі населених пунктів підтримують заходи спрямовані на утвердження незалежності України, відстоюють демократичний шлях її розвитку.
Із
релігійних громадян діють:
-
Українська православна церква – 1;
-
Християни віри євангельської – 2.
VI.
ХАРАКТЕРИСТИКА
СІЛЬСЬКОЇ
РАДИ
ТА
ВИКОНКОМУ
Пріоритетним
напрямом роботи є:
-
вирішення питань соціально-економічного
та культурного розвитку;
-
здійснення соціального захисту
громадян;
-
зміцнення законності та правопорядку;
-
збереження і розвиток комунальної
власності;
-
утвердження державотворчих процесів;
- вирішення питань, пов’язаних із поліпшенням благоустрою територій.