Валентина Петренко     І в серці, повнім каяття, Воно народжується знову, - Солодке, благодатне слово, Просте, як правда про життя.

        Петренко Валентина Іванівна народилась 21 листопада 1959 року  м.Сарни в сім'ї вчителів. Закінчила Сарненську середню школу №5, Рівненське музичне училище та Рівненський педінститут. Працює в Сарненському педколеджі РДГУ та Сарненській музичній школі викладачем по класу фортепіано.

     Пише вірші ще з дитинства, які друкуються в районній та обласній  пресі. Багато з них покладено на музику місцевим композитором В.Г. Торчиком. Автор більше 100 популярних пісень, серед яких, зокрема, Гімн Сарненщини, "Сарненський вальс", "Трускавецький вальс", котрий став переможцем Всеукраїнського конкурсу. Її твори в 2004 році увійшли в колективний альманах "Зоряні роси". Це перша збірка поезії талановитого автора.

   У 2004 році була видана збірка "Безмежні сходи" (вірші та пісні). Читаючи твори авторки, нерідко помічаєш, що кожен рядок її поезії - органічне поєднання поезії і музики. Не можна без хвилювання читати ліричні вірші авторки. Вони написані людиною, яка встигла багато чого зрозуміти в цьому непростому житті, вміє любити , страждати і сказати про це все безкомпромісно і свіжо:

Віддай мені хвилину до розлуки,

Той рай, що не повториться ніколи.

Віддай мені мої вуста і руки

Які від тебе ще не охололи.

    Валентина Петренко надзвичайно любить свій рідний край. Любить душею, серцем і словом. Ця любов червоною ниткою проходить крізь усю її поетичну творчість. Недаремно на слова поетеси написано бігіто пісень, які з успіхом співають у рідному краї:

Все стерплю, не зламаюсь, вистою,

по вітру печаль розвію.

Заспокой моє серце піснею,

В ній життя моє і надія.