Степан Пінчук

   Степан Петрович Пінчук народився 3 травня 1930 року в містечку Степані Сарненського району на Рівненщині. Закінчив місцеву середню школу, філологічний факультет Львівського університету ім. Івана Франка, аспірантуру при інституті суспільних наук. У 1954 році захистив кандидатську дисертацію. Викладав українську літературу в Дрогобицькому педінституті, із жовтня 1965 року завідував кафедрою української літератури Житомирського педінституті. В 1972 році захистив докторську дисертацію "Слово о полку Ігоревім" і українська література XIX - XX ст.". Із 1975 року працював доцентом кафедри української літератури Ніжинського педінституту, згодом - доцентом кафедри філології Київського театрального інституту. Із 1977 року проживає у Києві.

   Активно займається літературною працею, особливо в галузі критики, публіцистики та перекладу. В 1965 році був прийнятий до Спілки письменників України . Опублікував понад 30 книг та близько 500 статей. Брав участь у створенні як засновник Товариства української мови ім. Т. Шевченка та Руху. Сприяв виданню в Україні творів Уласа Самчука.