“русальний
тиждень””
(Зал
з декоровано
у вигляді
лісової
галявини,
свято
проводиться
в один із днів
“русального
тижня” після
Трійці)
Лунає
українська
мелодія. З’являється
Веселика.
Кружляє
милується
природою.
Побачивши
дітей
зупиняється.
Веселинка. Добрий день!
Діти. Добрий день!
Веселинка. Я – Веселинка!
Звуть мене
так тому, що
маю гарну
вдачу: люблю
співати,
танцювати, та
й у жартах
дуже вправна.
А тому, де
свято – там і я,
де я – там і
свято! І дарма,
що за вікном
холодно чи
похмуро. Але
понад усе я
люблю літо. А
ви любите
літо? (Звертається
до дітей).
Діти. Так!
Веселинка. За що ви його
любите? (Діти
відповідають).
Веселинка. Ой, як
хочеться хоч
на хвилинку,
хоч на мить
потрапити в
літо. Та
кажуть, що
чудес не
буває... А якщо
дуже
захотіти?!.
Друзі!
Давайте
разом
закликати
сонечко:
Вийди, вийди
сонечко,
На
дідове
полечко,
На бабине
зіллячко,
На наше
подвір’ячко.
А тепер усі
разом. (Діти
повторюють).
А тепер
заплющіть
очі і
повторіть ще
раз! (Діти
промовляють
у третє.
Відкривши
очі, вони
бачать поруч
із
Веселинкою
Сонячного
Зайчика).
Веселинка. (Здивовано).
Привіт! Ти хто?
Сонячний
Зайчик. Я –
Сонячний
Зайчик,
прийшов до
дітей,
Хай буде
щасливий,
веселий в вас
день.
І в цей
пречудовий і
радісний час
–
Від променя
сонця з’явився
до вас!
Веселинка. Як чудово!
Друзі!
Давайте
привітаємо
Сонячного
Зайчика
піснею. (Діти
виконують
пісню на
мотив
української
народної
мелодії).
Веселинка. Скажіть-но,
рано-вранці,
хто вас
будить?
Діти. Сонечко.
-
Зігріває
вас і
голубить?
-
Сонечко!
-
В кожен
дім воно
заходить!
-
Сонечко!
-
Разом з
ним тепло
приходить!
-
Сонечко!
-
Щиро,
ніжно
поцілує.
-
Сонечко!
-
І
веснянки нам
дарує!
-
Сонечко!
-
Рідну
землю осяває.
-
Сонечко!
-
Всю
природу
звеселяє.
-
Сонечко!
(Від
дитячого
галасу
прокинулась
Мавка Лісова.
Виходить,
потягається,
позіхає.)
Мавка
Лісова. Хто тут
співає, мені
спати
заважає?
Веселинка.
(Злякавшись) Ти
хто?
Мавка
Лісова. Я – Мавка
Лісова! (До
дітей)
Розбудили
мене, тож
начувайтесь! (До
Веселинки.)
Ти послухай
мене, красна
панночко,
загадаю тобі
три
загадочки: як
угадаєш – до
батька пущу,
не вгадаєш –
до себе
візьму! Тобі
можуть
допомагати
ці галасливі
дітлахи. Тож
слухайте
уважно.
Що
росте без
кореня?
Діти
і Веселинка. Камінь.
Мавка
Лісова. Що
біжить без
повода?
Діти
і Веселинка. Вода!
Мавка
Лісова. Що цвіте
без цвіту?
Діти
і Веселинка.
Папороть!
Мавка
Лісова.
Пощастило
тобі, іди собі,
а я піду
шукати іншу
дівчинку!
Веселинка. (здивована,
знизує
плечима). Як
потрапила
сюди Мавка
Лісова?
Сонячний
Зайчик. Що ж тут
дивного? Ми
потрапили у
літо, у місяць
червень. А на
початку
червня, як
відомо,
настають
зелені свята.
Саме в цей
період мавки,
русалки та
інші жителі
лісів, полів і
річок мають
велику
чарівну силу.
Тож будь
обережною!
Веселинка. Дякую тобі,
Сонячний
Зайчику,
дякую вам,
друзі, що
допомогли
відгадати
загадки. Чим
же я маю
віддячити?
Придумала! Я
вам секрет
відкрию:
розповіла
мені бабуся,
що в зелені
свята сили
природи
мають
магічну силу.
Щоб бути
здоровими і
красивими,
слід пройти
обряд
очищення
водою... Але як?
Сонячний
Зайчик. Можна
вмитися
водичкою.
Веселинка
(до дітей). А як
іще?
(Діти
дають різні
відповіді:
скупатися,
обмитися
водою,
потрапити
під дощ...)
Веселинка. Давайте
разом дощик
закликати!
Іди, іди
дощику.
Зварю тобі
борщику
В полив”янім
горщику,
Тай
поставлю в
кутику
На зеленім
прутику!
(Діти
повторюють
тричі,
супроводжуючи
текст рухами.
Під шум
виходить
Русалка
Водяна і
Русалка
Польова).
Веселинка. Що за гості в
нас такі, і
вродливі, і
стрункі?
Русалка
Польова. Я –
Русалка
Польова.
Жито
пісеньку
співа,
У квітках
кохаюся,
В житі
колихаюся.
Русалка
Водяна. Я –
Русалка
Водяна.
Припливла
до вас на
хвилях,
Дзюркотливого
струмка.
Веселинка. (Доторкнувшись
до них).
Справжні?
Русалка
Водяна. Так! Ану
ж, кажи: полин
чи петрушка?
Веселинка. (до дітей). Що
відповісти? (Діти
викрикують
відповіді).
Сонячний
Зайчик. (Підказує
пошепки).
Полин.
Веселинка. (Голосно).
Полин.
Русалка
Водяна. Сама ти
згинь! А хто
кричав
петрушка? (Діти
піднімають
руки, Русалка
Водяна йде до
них).
Русалка
Водяна. Ти ж моя
душка!
Залоскочу до
смерті! (Лоскоче
тих, хто
підняв руки).
Русалка
Польова. А ви хто
такі?
Русалка
Водяна. Чому
сюди прийшли?
Мавка
Лісова. Що
нам принесли?
Веселинка.
Казала
моя бабуся, що
є рослини, які
мають
магічне
значення
і
відганяють
зло та всяку
нечисть!
Русалка
Водяна. Що
злякались? Ні
за що не
відгадаєте,
які це
рослини!
Сонячний
Зайчик. А ми
спробуємо!
Друзі,
допомагайте!
(Діти
називають
різні
рослини і
трави: м’яту,
васильки,
любисток,
калину, полин,
чебрець тощо
– виходять до
Русалки –
вони вже її не
бояться – і
розповідають
про
символіку
цих рослин.)
Любисток
- символ
любові,
злагоди.
Васильки
- символ хлоп”ячої
краси і
доброти.
Калина
- образ
вірності,
невинності,
дівочої
краси.
- оберігає
від відьом і
дідьків.
Лілея
- символ
дівочої
краси.
Материнка
-
материнська
любов та
здоров”я
дітей.
Чебрець
- спокій
родини та
здоров”я
дітей.
Рута
- символ туги,
гіркого
життя.
М’ята
- символ
дитячого
здоров”я.
Барвінок
- символ
життя, добрих
духів.
Півонія
- символ
розквіту,
дівочої
краси,
зрілості.
Папороть
- зілля щастя
і долі.
Лісові
дзвіночки
- дитяча
радість.
Деревій
- символ
нескореності
“мудре
дерево”.
Цвіт
яблуні й
вишні
- символ
материнської
любові.
Русалка
Водяна. Знаю,
хочете
поворожити
на свою долю,
дізнатися, що
чекає вас у
цьому році:
радість чи
смуток,
кохання чи
розлука? Що ж,
спробуйте! (проводиться
гра “Заплести
косу”).
Русалка
Водяна.
Переможницям
пощастить – у
парі будете, а
іншим – ще
цілий рік у
дівках
сидіти.
Русалка
Польова. Ви у
гості
прийшли нас
потішити?
Русалка
Водяна. Ми
любимо
гратись,
танцювати.
Мавка
Лісова. Загадки
загадувати. А
хто не
відгадає,
того
залоскочемо. (Стають
у два кола. У
середині –
Русалки, у
більшому
колі - діти).
Русалки.
(співають)
Ой
ти, дівко-семилітко,
Відгадаєш
сім загадок,
Відгадаєш
– чужа буде.
Не
відгадаєш –
моя будеш.
А
що грає –
голос має?
А
що плаче –
сліз не має?
А
що біжить без
пригону?
А
що світить в
ясну пору?
А
що в”ється
круг деревця?
А
що горить без
полум”я?
А
що росте без
кореня?
Діти. (співають)
Хіба
би я не
дівчина,
Щоб
я такого не
вгадала?
Скрипка
грає – голос
має,
Серце
плаче – сліз
не має,
Вода
біжить – без
пригону,
Місяць
світить в
ясну пору,
А
хміль в”ється
круг деревця,
Сонце
горить без
полум”я,
Камінь
росте без
кореня.
Русалка
Польова. Добре,
добре, усе
відгадали. А
тепер
заспівайте,
нас
розвеселіть. (Діти
співають та
танцюють “Подоляночку”.)
Мавка
Лісова. От
спасибі!
Розважили ви
нас.
Русалка
Водяна. Ух, як
гарно! Аж
стомилися!
Давайте
спочинемо. А
ви кажіть, що
ще роблять на
зелені свята?
Діти. (відповідають).
Вінки в”ють.
Мавка
Лісова. Ой як
зав”ю вінки.
Та на всі
святки. А чий
вінок кращий? (діти
плетуть
вінки.
Проводиться
конкурс на
кращий вінок.
Русалки
відзначають
переможців і
одягають
найкращі три
вінки).
Русалка
Польова. А чи
знаєте ви,
чому ці свята
називаються
зеленими?
Діти. Бо все
зеленіє,
цвіте, з”являється
зав”язь.
Русалка
Польова. А як
треба
поводитись у
полі, щоб мене
не гнівити?
Діти. Тихо: не
бігати, не
кричати, жита
не топтати.
Мавка
Лісова. Зараз у
лісі
народжуються
малята:
пташенята і
звірята. Усі
добре знаєте:
галасу не
вчиняєте,
магнітофонів
не вмикайте,
моїх друзів
не лякайте.
Русалка
Водяна. А як
треба на воді
поводитись,
щоб не
втопитися? (діти
розповідають
про правила
поведінки на
воді: не
купатися у
незнайомих
місцях, довго
у воді не
затримуватися,
не
бешкетувати,
не набирати у
рот води).
Русалки. Ми бачимо, ви
добре все
знаєте. Але
час нам уже
прощатися.
Бувайте, нас
не забувайте.
На той рік
знову до нас
завітайте. (розходяться
у різні боки –
одна до
ставка, інша
до поля, а
третя до лісу).
Веселинка. Вечоріє.
Щось
прохолодно
стало!
Сонячний
Зайчик. Є у мене
маленька
іскорка. Але
якщо ви мені
допоможете, з
неї
розгориться
полум”я. (До
дітей).
Допоможете?
Діти. Так!
Сонячний
Зайчик. (кладе
іскорку у
центрі залу).
Закликаємо
вогонь разом.
Гори,
гори ясно,
Щоб
не згасло! (тричі)
Веселинка. А тепер ще й
подмухаємо,
щоб добре
розгорівся. (усі
разом
дмухають. З”являється
Вогонь.)
Веселинка. Як добре, що
зігрів ти нас.
А ще казала
бабуся, що
вогонь
нечисту силу
відганяє,
адже ввечері
вона
вилазить зі
своїх
схованок.
Вогонь. Це справді
так! а яку ще
користь я
приношу
людям? (діти
відповідають).
Вогонь. З моєю
допомогою
можна також
приготувати
найголовніше
їство. Яке?
Діти. Хліб!
Вогонь. Тож давайте
разом хліб
пекти!
(Проводиться
старовинна
українська
народна гра “Хлібчик”.
Спереду стає
хтось один із
дітей. А за
ним – усі
парами. Перша
дитина
говорить:
-
Печу,
печу хлібчик!
-
А
випечеш? –
Озивається
остання пара.
-
Випечу.
-
А втечеш?
-
Побачу.
І
відразу ж
біжить, а
задня пара її
ловить. Хто
спіймає, стає
у парі
спереду. А хто
залишиться
без пари, “пектиме
хлібчик”.
Наприкінці
гри вогонь
виходить у
центр із
хлібом на
рушнику).
Вогонь. Запам”ятайте
діти: Хліб –
усьому
голова! А
росте золоте
зерно на
Землі-матінці.
(під мелодію
народної
пісні,
виходить
Земля).
Земля.
Восени
хлібами
колошуся,
Як
прийде зима –
під теплим
простирадлом
сплю,
Навесні
від сну я
прокидаюсь,
Влітку
ж я радію і
цвіту!
Веселинка.
Яка
ж ти барвиста,
Матінко-Земле,
Дощами
напоєна,
Квітами
заквітчана.
(Указує на
вінок на
голові та в
руках).
Земля. З давніх-давен
усі
українські
дівчата
носили на
головах
віночки.
Сонячний
Зайчик. Які ж
вони
різнобарвні!
Веселинка. Скільки
різноманітних
квіточок тут
є, яких
завгодно!
Земля. Ні, дівчино люба. Не всі квіти у вінок вплітають, а лише ті, що мають маг