Веб-ресурси    "ВСЕ   ПРО   ТУРИЗМ"

(Гімн Клесова. сл. і муз. В.Й.Грищука)

        Селище міського типу Клесів, якому в 2002 році виповнилося лише 100 років, засноване на початку ХХ століття, коли була споруджена залізниця Київ-Сарни-Ковель. У 1902 році за кілька кілометрів від села Клесів було збудовано залізничну станцію. Отже, свою назву селище запозичило від однойменного села відомого з 1654 року, розташованого біля річки Клесівка, у минулому річка Єва.

         Місцевість навколо Клесова багата на розкішні ліси й поклади рожево-сірих гранітів, торфу, каменю, унікальні родовища бурштину.

         Клесів – промисловий пункт, де активно проводиться: видобуток та промислова переробка граніту, лісозаготівля на території Клесівського держлісгоспу, проходять важливі транспортні артерії.

         Саме завдяки видобутку гранітів, Клесів став промисловим селищем. Граніти в основному використовують як цінний будівельний матеріал. Продукція місцевих каменярів, зокрема гранітні плити, знали в усіх республіках СРСР. Вони слугували для облаштування великого підземного переходу на площі Перемоги в Ленінграді, ними облицьовували мости й набережні, станції метрополітенів Москви, Риги, Горького, Києва, Харкова, Тбілісі, Баку...

         Відкриття родовища бурштину (1979 р.), завдяки його ювелірним якостям, рознесло звістку по всій Україні і навіть за її межі. Особливо широку популярність бурштин і вироби із нього набули в наш час. Цей самоцвіт дуже красивий на вигляд. Кольорова гама в нього варіює від лимонного і білого до темно-коричневого та вражає своєю вишуканістю. Його використовують як прикрасу та ліки в народній медицині. Він широко використовується як продукт хімічної переробки.

         Родовище бурштину є сировиною базою державного підприємства “Укрбурштин”, яке розташоване в місті Рівне на відстані 120 кілометрів від видобувної дільниці.

 ВІДОМОСТІ ПРО ДЕНДРОПАРК

1.     Назва: Дендропарк

2.     Мета створення: адаптація до природних умов нашої місцевості рослин видового складу не властивих для неї

3.     Дата виникнення: 1997

4.     Місце знаходження: Клесівське лісництво, смт. Клесів, Сарненськрй район, Рівненська обл..

5.     Приналежність: державна власність

6.     Категорія охорони: об’єкт загально-обласного значення

7.     Географічне положення: на західній окраїні смт. Клесів, поруч з дорогою Клесів – Сарни

8.     Поверхня: рівнинна, складена осадовими породами

9.     Водні об’єкти: 3 ставки

10. Ґрунти: дерново-підзолисті

11. Природна зона: мішані ліси

12. Рослинний світ: ялівець звичайний, вересковидний, туя західна, тис чорний, самшит, срібляста ялина...

13. Перспективний план: створення на базі дендропарку зони відпочинку.

Краса завжди чарує, окрилює душу. Вважається, що найкращий митець – сама природа. Дивно відомо, що природа створює ідеальні, чи пак, унікальні форми. Але, все-таки, вона залишає невеликий шанс людині, закоханий у неї, втручатися й змінювати первісне уявлення про красу. Кажуть, що таких людей природа наділяє магією творчої енергії, яку ті, у свою чергу, роздаровують усім.          Знайомтесь: селище Клесів Сарненського району Рівненської області Клесівське лісництво Клесівського держлісгоспу. Лісництво на території якого оселилося справжнє природне чудо, що виразно контрастує з сірим буденним пейзажем. Дендропарк – створений однією людиною, що є природною красою та гордістю нашої країни. Ялівець, тія, тис, самшит різних видів і форм. Індродуценти, якими сьогодні мало кого здивуєш, - заморські екзоти – вже давно прижились на нашій землі. Надто за високими парканими крутих “нових”. Проте тут вони – не просто дерева або кущі. Кожна окрема рослина чи група – жива зелена скульптура, створена руками самобутнього  ландшафтного архітектора за допомогою садрових ножиць і драбини.

         Рідко коли перехожий  чи проїжджий, минаючи це зелене царство, не зупиниться, щоб бодай хвилину помилуватися вишуканими стрункими “стражами” природного живоплоту чи деревця тами, які раптом стали “стіжком” чи “лялькою”, “дзвіницею” чи “свічкою Діви Марії”. І розум просто відмовляється повірити, що свято токого захоплення природою дарує людям один-єдиний чоловік, Ворон Олексій Федорович, якого знайомі поважно називають “головним зеленим архітектором”, королем поліського Версалю“, “людина - ножиці”. Поліщуки називають по-своєму: хто поетом, хто художником, а хто ботаніком... Це людина, яка безмежно любить, знає, оберігає фауну і флору Полісся, Лісівник з великої літери

          Отож, запрошуємо вас в заочну подорож, у дендропарк – природне чудо краси, що є культурною цінністю, природної краси та гордістю нашого селищі. Дендропарк – наочна демонстрація наших можливостей, мірило того, якою може бути наша земля.

ДЕНДРОПАРК – ДУХОВНИЙ ОСЕРЕДОК

       Дендропарк (територія якого – три гектари), що на території Клесівського лісництва. Ялівець, туя, тис, самшит, срібляста ялина... Тягнуться до сонця найрізноманітнішими фігурами... Але тут вони – не просто дерева чи кущі. Кожна окрема рослина чи група – жива зелена скульптура, створена за допомогою садових ножиць і садової драбини самобутнім ландшафтним архітектором Олексієм Вороном. Словом, справжнє зелене чудо. Створені його руками живі скульптури – то об’єкти естетичної насолоди, справжні природні дива.

         - Ось чаша, - але вона не звичайна, а “Олімпійська”, сформована з туї західної. Залишається тільки запалити вогонь... А це ось “Свічка Діви Марії”. Далі супутники – “Січ-1”, і “Січ-2”. Вистрижені лялькою, зверху кулі. От-от злетять у небо...! Це теж з туї... “Тумба”, “Ваза квіткова”, “Панночка лісова” – з ялівцю звичайного... А ваза Келих шампанського“ – з тису чорного. Дуже добра порода для озеленення, хоч і працювати над нею треба добряче – бо довго росте. Ще одна порода – ялина срібляста. Кажуть, вона не стрижеться. Ще й як стрижеться! Ось яка куля “Планета Земля” з неї вийшла. Супутники з ялівцю вересковидного...

          Он де вона, туя західна, “донька” родини кипарисових з Америки, знайшла свою другу батьківщину – саме у Клесові.

         “Вміло зроблена стрижка дерев, Як і гарна зачіска для дівчини, дає змогу показати всю його красу, - стверджує Олексій Федорович. – Ніякої шкоди від стрижки немає, а навпаки – у дерева з’являється стимул для росту!” Кожне має своє ім’я, свою історію і навіть своє застосування. Доводиться лише дивуватися досі небаченим вічнозеленим деревам – птахам. Величезні птахи – глухарі. Тулуб і крила у них з туї. І підтримують вони крилами ... чималенький оглядовий майданчик.  

Просто туя – це гарно. А після рук дизайнера, коли набере форми кулі, якоїсь іншої фігури – справжня краса. Те, що дає жінці косметика, те дає дизайнер цьому дереву. Чим більше працюєш біля нього з  ножицям, тим кращим, доріднішим стає це вічнозелене дерево. Варто лише пройти поряд із живоплотом, який сягає в довжину понад кілометр.          На території дендропарку створив Олексій Ворон і “Острів любові“, декоративну гірку з оглядовим майданчиком, міст закоханих, ворота до райського куточка з вартовими лисицею і диким кабаном, різні композиції з дерев’яних скульптур. Живий пліт – з туї, ялини. Форми – ступенево-прямокутні, прості з тумбочками, з кулями чи свічками на зелених стовпцях... головне – не з бетону чи заліза в основі. Тільки декоративні – з монументальних фігур.

         У дендропарку з монументальними дерево – кущовими скульптурами нараховується до 200 різних екзотів дерев і кущів. Кількість їх  щорічно збільшується. Тую, тис чорний розводять способом живцювання під етиленовою плівкою.

         Перед двоповерховим приміщенням лісництва красуються три рукотворні озерця, що по дну з’єднані між собою. Їх обступають білокорі берізки, інші насадження.

         Дендропарк – наочна колекція наших можливостей, мірило того, якою може бути наша земля. Аби підняти культурний рівень місцевих мешканців, парк  вирішили відкрити для всіх. Відпочивайте, люди добрі, на здоров’я! Для цього і альтанку з винограду Ворон облаштував – велику, у ній навіть весілля гуляють, і білі лілеї  у водоймі висадив. А найцікавіше – домовився зі знайомим різьбярем по дереву, і той “заселив” парк дерев’яними скульптурами лісових звірят. Ведмеді, лиси, дикі кабани гріються на сонячних галявинах, визирають з-під ялинових заростей – веселі, яскраві.

         Таке враження, наче доторкнувся казки...

         Прекрасний куточок нашої рідної поліської української природи, куточок раю, одне слово, казково гарно, особливо у сонячну пору, на території Клесівського лісництва – у дендропарку. Щоб уявити, побачити, що це таке, треба побувати тут.

         ... у Клесові під невеликим шаром ґрунту, де не ступни ногою – граніт... колодязь викопати – неможливо, дерево, як немовля, доглядати треба: не кожне  на каміння виросте, створено прекрасний куточок природи, Який є культурною цінністю, природною красою та гордістю нашого селища.

         Дерево, звичайно, гарне саме по собі. Але після втручання ножиць майстра воно перетворюється на витвір мистецтва.

         Олексій Ворон вперше на Рівненщині (в лісовому господарстві) започаткував монументально-скульптурне озеленення. І тепер його шедеври з туї, ялівця, тиси викликають справжнє захоплення. У цьому, зрештою, ви можете самі переконатися, глянувши на знімки.

         Дендропарк – прекрасний куточок нашої рідної поліської української природи, куточок раю.

         Тумби, вази, глечики, кулі, келихи, птахи, ліхтарі – й усе це живе, росте, зеленіє, бо створені руками лісового перукаря Ворона. Про всі ті дива не розкажеш, їх і не  за фотографуєш, бо потрібно бачити оком, щоб зафіксувати усе в динаміці, у мільйонах кольорів та відтінків.

         Коли знайомишся із цими зеленими володіннями, пригадуєш Ліну Костенко з її проникливим: “Самі не себе дивляться ліси, розгублені од власної краси”. Такими їх творять люди, тому й ліси тут пишаються власною красою.

ВОРОН,   ЯКИЙ   САДИТЬ ЛІС

         Олексій Федорович Ворон народився у 1934 році в селі Собібор Володарського повіту Люблінського воєводства Польщі.

         В 1949 році сім’я Воронів переїхала до селища  Клесів Сарненського району Рівненської області.

         В 1954 році закінчив середню школу, без вагань поїхав поступати до Львівського лісотехнічного інституту. Після закінчення вузу отримав направлення в Рівненську область. Трудова біографія випускника Олексія Ворона розпочалася в 1959 році помічником лісничого Федорівського лісництва Клесівського лісгоспзагу.

Далі – він інжинер по нормуванню, економіст, а коли виповнилося 32 роки, - головний економіст Клесівського держлісгоспу. В 1969 році Ворона О.Ф. призначили головним лісничим Клесівського держлісгоспу. На його прохання в 1987 році перевели лісничим Клесівського лісництва. Йому присвоєно звання “Лісничий І класу”, “Відмінник лісового господарства”, нагороджено іменним годинником Голови Держкомітету лісового господарства України.

         До 1996 року працював Олексій Ворон лісничим Клесівського лісництва. Переведений на посаду архітектора по озелененню. Ножиці не випускає лісівничий перукар і донині. З ними його щоденноо можна побачити в дендропарку біля лісництва.

         А тому життя без лісу, без свого рукотворного парку не уявляє. І навіть якщо вже несила працювати, все одно приходитиме сюди, щоб хоч щокою притулитися до стовбура.

          Олексія Ворона не університети, а сама природа навчила секретам улюбленої справи. І він каже, що якби довелося, повторив би життя спочатку.

Керівник групи “Пошук”- заступник директора з виховної роботи Захарчук Оксана Ігорівна

Члени групи “Пошук” Клесівької ЗОШ І-ІІ ст.. ліцею, які працювали над роботою:

1.     Пархомчук Анастасія 10 А клас

2.     Макарицьктй Олександр 10 А клас

3.     Абрамчук Олександрт 10 А клас

4.     Романчик Сергій 8 Б клас

5.     Примак Катерина 11 Б клас