Презентуємо нову рубрику наших аудіопідкастів

"Читаємо "Кобзаря" Тараса Шевченка"

До читання поезій Тараса Шевченка долучилися працівники бібліотек району та користувачі

"У полоні  думок"

Персональна виставка робіт Миколи Іваницького

Микола Леонідович Іваницький народився у 1988 році в с. Костянтинівка Сарненського району, що на Рівненщині. Після закінчення сільської восьмирічки професійну освіту здобував в Сарненському педагогічному коледжі, в Волинському педагогічному університеті ім. Лесі Українки. Працює вчителем фізкультури в Костянтинівській ЗОШ.

Запрошуємо жителів та гостей м. Сарни відвідати художню виставку,

 яка знаходиться в центральній районній бібліотеці

(вул. Демократична, 34, 2-й поверх центральної районної бібліотеки)

Шановні любителі книги!

Запрошуємо взяти участь у визначенні кращої книги Рівненщини 2013 року.

Участь у Конкурсі беруть видання місцевих авторів, що вийшли друком протягом останніх 5-ти років. Свою думку Ви можете висловити в кожній бібліотеці району та області або надіслати на електронну адресу: library@ukrpost.net, metod@libr.rv.ua, а також заповнити анкету для опитування  і принести її особисто до бібліотеки або вислати на вищевказані електронні скриньки. Анкета знаходиться тут

25 лютого

Спілкування між собою зрозумілою нам мовою в переважній більшості випадків має для нас величезне значення.. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною її власної особистості.

Колись ми всі говорили однією мовою. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно з Біблійними текстами (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій планеті за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення.

У 1999-му році, за даними проекту DilovaMova.com, на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітне свято було засноване з метою сприяння багатому культурному та мовному різноманіттю. До Міжнародного дня рідної мови 25 лютого 2014 року в читальньному залі центральної районної бібліотеки, спільно з учнями шкіл, відбулася літературно-музична імпреза «В ній материнська ласка та любов». На святі звучало багато вірші та пісень , присвячених рідній мові. 

Отже, шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

18 лютого

Слава Шевченка пережила добу, в яку він жив. Його безсмертні твори і сьогодні високо цінує прогресивне людство, його ім’я відоме в усьому світі.

Вагомими були досягнення Шевченка в галузі малярського і графічного портрета. Він виконав близько 150 творів цього жанру, половина яких створена ще до заслання. У них відчувається романтична концепція людини, яка наприкінці XVIIIст. і в першій половині XIXст.

Спадщина Шевченка-художника налічує близько шістдесяти автопортретів Т. Шевченка, портрети на замовлення, картини циклу «Живописної України», офорти, гравюри. Т. Г. Шевченко мас звання академіка-гравера. Як бачимо, 

18 лютого 2014 року в Мистецькому салоні районної біблоіотеки, біля книжкової виставки «На вічному шляху до Шевченка», відбувся подорож спадщиною Шевченка-художника. Де бібліотекарі розповідали історію написання картин, та цікаві факти про народження портретів, а вчитель української мови та літератури, Болкуневич Г.В., доповнила цікавою розповіддю, про те що Шевченко-художник не менше відомий у нашій культурі, ніж Шевченко-поет. Поет і художник жили в душі митця завжди, бо писати й малювати він любив однаково. А його спадщина художника також різноманітна, як і поетична. Як художник Кобзар мав дві срібні медалі за свої картини ще в часи навчання в Академії художеств. І великий К. Брюллов вбачав у ньому талановитого художника. Життя Т. Шевченка, на жаль, менш сприяло розвитку таланту Шевченка-художника, бо не завжди були фарби та полотна для малювання. Але все створене  художником навіть за таких умов вражає своєю різноманітністю.

Картини Т. Г. Шевченка є в Харківському художньому музеї, Київському меморіальному музеї імені Т. Г. Шевченка, в Академії мистецтв у Петербурзі, в музеї Т. Г. Шевченка в Каневі. Картини допомагають уявити життя поета, його уподобання, творчість. Так, офорти, створені на засланні, розповідають нам про життя рекрутів, казахських дітей та дружні стосунки з ними Т. Шевченка. Часто виникає питання, чому у творчості митця так багато автопортретів? Мабуть, це тому, що, позбавлений можливості малювати з натури, Т. Шевченко малював, дивлячись на себе, і таким чином працював, щоб не втратити майстерності художника, бо десять років заслання із царською забороною «читати і малювати», — це роки найтрагічніші в житті митця.

18 лютого

В будинку культури с.Костянтинівка  відбулася виїзна нарада працівників культури району за підсумками роботи галузі за 2013 рік, в якій взяли участь бібліотечні працівники та працівники клубних установ району, а також на нараду були запрошені заступник голови Сарненської райдержадміністрації Тетяна Сухарєва, голова районної профспілкової організації працівників культури Марія Біжнюк та Костянтинівський сільський голова Роман Боровик. В ході наради зі звітною доповіддю виступила начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Наталія Чорна. Від бібліотечних працівників виступили заступник директора ЦСПШБ по роботі з дітьми Валентина Гольонко та  завідувачка ПШБ с.Любиковичі Тамара Гнатюк.

За сумлінну працю, високий рівень професійної майстерності, вагомий особистий внесок в розвиток бібліотечної справи району та за підсумками роботи у 2013 році кращі працівники були нагороджені грамотами та грошовими винагородами:

- Тарасюк Неля Василівна – завідувачка публічно-шкільною бібліотекою с.Кузьмівка;

- Гребеннікова Галина Антонівна – провідний бібліотекар публічно-шкільної бібліотеки с.Яринівка;

- Жигула Яна Миколаївна - провідний бібліотекар публічно-шкільної бібліотеки с.Чудель;

- Никончук Юлія Дмитрівна - бібліотекар ІІ кат. публічно-шкільної бібліотеки с.Глушиця;

- Хомич Людмила Володимирівна - завідувачка публічно-шкільною бібліотекою с.Тутовичі;

- колектив відділу обслуговування Сарненської центральної районної бібліотеки;

- колектив публічно-шкільної бібліотеки с.Ясногірка.

Вітаємо колег з нагородами та бажаємо їм подальших успіхів та трудових звершень.

15 лютого - особливий день для афганців. Цього дня закінчилась нарешті війна. Щороку ветерани афганської війни відзначають останній день виведення  радянських військ з Афганістану. Вони пройшли пекло цієї війни і не поповнили списки загиблих. Вони і є тією пам’яттю, що пише історію.

З давніх-давен український народ підтримує священну традицію – вкарбувати у свідомість прийдешніх поколінь пам’ять про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

 Афганістан… Уже 25 років у нашій свідомості прописалося це слово не як географічна назва далекої мусульманської країни, а як синонім людського лиха, справжнього людського пекла. Майже 2500 чоловік із Рівненщини проходили службу в чужій країні. 102 загинули в ході бойових дій, 64 залишилися інвалідами. Із Сарненського району було призвано 245 чоловік. Одинадцять  із них не повернулось …

12 лютого

В ВПУ №22 пройшов урок історії «Відлуння Афганських гір» (до дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав), на якому студенти разом з бібліотекарями районної бібліотеки гортали сторінки обпалені війною, хвилиною мовчання пом’янули одинадцять односельців, які не повернулися додому. А також вшанували пам’ять про Володимира Івановича Громова, який   теж був воїном-інтернаціоналістом, служивши в Соціалістичній Республіці В’єтнам.

6 лютого

До тижня світової літератури в ЗОШ № 4 бібліотекарі району провели  літературний калейдоскоп «Геніальна література живе вічно». На захід була запрошена Гнатюк Тамара, бібліотекар с. Любиковичі, яка читала свою поезію та Бакшаєв Володимир і Киянко Сергій, студенти педагогічного коледжу, які співали свої пісні під гітару.

3 лютого

Ярослав Мудрий – Великий князь Київський під такою назвою в читальній залі районної бібліотеки відбулася година історичного портрету до 1050 років з дня смерті Ярослава Мудрого, Великого князя державного діяча і просвітителя Київської Русі.

За часів князювання Ярослава Мудрого в Києві позначилися посиленням держави, зміцненням кордонів Київської Русі, інтенсивним будівництвом і прикрашанням міст, піднесенням сільського господарства й ремесла, сільських та міських промислів, внутрішньої й міжнародної торгівлі. Ці успіхи ознаменувалися підвищенням авторитету Давньоруської держави в середньовічному світі. А це, в свою чергу, позначилося на династичних зв'язках дому Ярослава Володимировича з правлячими династіями Європи. Поріднитися з київським князем бажали численні королівські родини Заходу. Три дочки Ярослава стали королевами! Анна — французькою, Єлизавета — норвезькою, Анастасія — угорською. Сестра самого Ярослава Добронєга була видана за польського князя Казиміра, що забезпечило на довгі роки Русі безпеку західного рубежу.

Князь Ярослав Володимирович увійшов в історію як мудрий правитель, далекоглядний дипломат та вмілий розбудовувач, що духовно зміцнив Київську Русь і привів її до культурного піднесення.