КЗ "Сарненська централізована система публічно-шкільних бібліотек"

Сарненської міської ради

 

 

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Слово директора

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Досвід роботи

Пункт Європейської інформації

ЦОГ ЕІ

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

 

ФІЛЬМОТЕКА

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ

 

 

Н О В И Н И

2022 рік

 

К В І Т Е Н Ь

 

Радимо прочитати  Нові надходження  Законопроекти

11 квітня

 

11 квітня 1945 року розпочалося повстання в Бухенвальді. Повсталі зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням 3-ї армії союзників генерала Паттона.

Незабаром передові частини американців увійшли в табір.

Цей день і став Міжнародним днем звільнення в’язнів фашистських концтаборів.

Усього нацисти збудували 14033 концтабори.

На територіях, підконтрольних гітлерівцям, у концтаборах, таборах смерті, в’язницях перебувало понад 20 мільйонів осіб із 30 країн світу. 12 мільйонів не дожили до звільнення. Серед загиблих — 5 млн громадян СРСР, а також 6 мільйонів євреїв з різних країн.

Нацизм став і залишається єдиною системою, яка поставила знищення цілих народів на потік. Єдиною державою, яка будувала табори смерті, є нацистська Німеччина, розгромлена силами Антигітлерівської коаліції.

Будь-які спроби виправдати ці злочини є злочином перед пам’яттю про загиблих.

Більше можна дізнатися за посиланням.

 

05 квітня

 

5 квітня 1710 р. була прийнята перша Конституція Пилипа Орлика, і тим започаткований процес творення Конституції в Україні.

Пилип Орлик (1672—1742) — гетьман України (1710—1742), наступний після Івана Мазепи, його найближчий соратник. Серед українських гетьманів він виокремлюється тим, що був першим великим українським політиком, змушеним діяти за межами країни — в еміграції.

Коли Пилипа Орлика обирали гетьманом, стався цей надзвичайно важливий політичний акт, який не втратив ваги й у наші дні. На козацькій раді між новообраним гетьманом, козацькою старшиною і козаками, які не захотіли служити Московії, було укладено угоду «Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького». Цей козацький суспільний договір відомий нині як Конституція Пилипа Орлика. Документ складався з чотирьох частин: вступу-преамбули, 16 статей, присяги гетьмана і хартії-підтвердження Карлом ХІІ гетьманства Орлика і свого протекторату. Текст було написано двома мовами: староукраїнською і латинською. Більшу частину договору склав сам Пилип Орлик і остаточного його відредагував.

В обговоренні і підготовці договору брали участь українці світського і релігійного станів. Зокрема Андрій Войнаровський, Кость Гордієнко, Дмитро Горленко, Федір Мирович, Іван Максимович та інші. Радилися навіть із тими, хто залишився в Україні, туди посилали гінців, а текст Конституції шифрували.

Чим важливий цей документ? По-перше, тим, що це була саме Конституція всієї України, а не лише Запорозького Війська, про що свідчить чимало статей, у яких окреслено засади непідлеглості Української держави Московії та Речі Посполитої.

По-друге, визначено кордони, що відповідали кордонам часів Богдана Хмельницького.

По-третє, запроваджено своєрідний козацький парламент, у якому мали засідати представники від кожного адміністративно-територіального округу та військового полку. Цей парламент — Генеральна (старшинська) рада — мав збиратися на засідання тричі на рік і вирішувати певні питання, які раніше перебували у віданні гетьмана. Тобто Україна фактично ставала гетьмансько-парламентською республікою.

Основною релігією затверджувалося православ’я з підпорядкуванням Константинопольському, а не Московському патріарху.

Документ проголошував причини переходу Війська Запорозького під протекторат Шведського королівства. Його було скріплено присягою Пилипа Орлика, його підписом і державною печаткою Війська Запорозького. Згодом його затвердив «протектор України» — король Швеції Карл ХІІ.

На початку ХVІІІ століття, через вкрай несприятливу міжнародну політичну ситуацію договір не набрав остаточної чинності. Проте протягом кількох років його положення були частково чинними на території Правобережної України, під час воєнних походів Пилипа Орлика 1711 і 1713 років.

 

Де зберігається Конституція.

Документ зберігся у кількох варіантах: основний та скорочений тексти латинською мовою, а також два тексти староукраїнською.

Рукописи скороченого варіанта (16 статей договору) і преамбули основного варіанта латиною зберігаються у Національному архіві Швеції. Загорнутий у сувій документ знайшли у глиняному горщику. Існує думка, що його переписав син Пилипа Орлика Григорій для вручення дипломатам європейських держав, але через певні обставини документ змушені були закопати.

Оригінальний рукопис договору, написаний старокнижною українською мовою, а також його пізніша копія (приблизно кінець ХVІІІ — початок ХІХ століття) зберігаються у Російському державному архіві давніх актів у Москві. В Україні є копії обох цих документів.

Українськомовний текст документа містить оригінальний текст Конституції Пилипа Орлика, складений староукраїнською мовою, а також оригінальний підтверджувальний диплом Карла ХІІ на обрання Орлика гетьманом. На документах стоять власноручні підписи Карла ХІІ й самого Пилипа Орлика.

Є печатка Війська Запорозького на рожевому воску з червоною стрічкою, а королівська печатка на дипломі не збереглася.

У російські архіви перша українська Конституція начебто потрапила через Платона Зубова, останнього фаворита Катерини ІІ.