ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Досвід роботи

Пункт Європейської інформації

ЦОГ ЕІ

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

 

ФІЛЬМОТЕКА

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ

 

 

 

 

 

 

 

З ІСТОРІЇ САРНЕНСЬКОЇ РАЙОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

 

Перша бібліотека в м. Сарни

та перші бібліотекарі

Семінар сільських бібліотечних працівників 1958 р.

1959 р. працівники

 районної бібліотеки

(Г. Бортко та Л. Клєпікова)

1959 р. працівники

районної бібліотеки

1964 р.  працівники

районної бібліотеки

1971 р.

бібліографічний огляд літератури

 до 100-річчя Л. Українки

1974

бібліотекар районної бібліотеки

Л. Клепікова проводить бесіду

з читачами

1977 р.

директор бібліотеки

Олександра Гаврилова

 

1986 р. масовий захід

у районній бібліотеці

Новопризначені

бібліотечні працівники

 1986 р.

Читачі районної бібліотеки

1984 р.

Перші відомі публічні бібліотеки на території Сарненського району виникли в кінці ХІХ ст. В період Російської імперії їх організовували, переважно, різні громадські організації з метою поширення знань серед народу, тому ці бібліотеки називались «народними».

Перша публічна бібліотека в Сарнах, хати-читальні у селах району були відкриті у 1939 році. Діяльність бібліотеки, перервану другою світовою війною відновили у 1945 році.

Перша публічна бібліотека в Сарнах була розміщена у звичайній хаті на перехресті вулиць 17-Вересня та Широкої. Хати-читальні у селах району були відкриті у 1939 році. Центральна районна бібліотека обслуговувала читачів 7-ми пересувних бібліотечних  пунктах. У 1948 році заведена інвентарна книга на  фонд районної бібліотеки.

Вже на початку своєї діяльності бібліотека  спрямувала зусилля на допомогу ліквідації безпритульності населення. З цією метою були налагоджені тісні контакти зі школярами, іншими  освітніми закладами. Для читачів проводилися голосні читання, політінформації, огляди літератури, оформлялися бібліотечні плакати, книжкові виставки до знаменних і пам’ятних дат. Поступово бібліотека розширювала сферу впливу, форми  і методи пропаганди книг, популярності серед  читачів набули обговорення книг, читацькі конференції, колективні бесіди, бібліографічні огляди літератури, спрямовані на підвищення їх загальноосвітнього рівня культури, професійно-виробничих навиків.

У 1948 році в бібліотеці працювали два працівники, Петрова Марія Миколаївна та Іволга Алла Петрівна. Вони завели інвентарну книгу на  фонд районної бібліотеки.

У 1951-1953 рр. районну бібліотеку очолювала Бєляєва Любов Іванівна, яку направили у Сарни по закінченню бібліотечного відділу Теребовлянського культосвітнього технікуму. Вона була єдиним спеціалістом у районі.

У 1954 році після закінчення Харківського інституту культури, районну бібліотеку очолила Шкодич Лідія Романівна. Крім неї в бібліотеці працювали ще три спеціалісти: бібліотекар абонементу Дехтяренко Віра Павлівна, бібліотекар читального залу – Дієва Ліна Євгенівна, бібліотекар пересувного фонду, він же методист, Городнюк Микола Павлович.

Книги централізовано привозили з бібколектору, а бібліотекар пересувного фонду розподіляв їх по селах. Книгозбірні поповнювалися літературою з бібліотек Східної України. Щорічне надходження видань на одну бібліотеку  складало 100-150 примірників. У цьому ж 1954р., районну бібліотеку перемістили в приміщення з 4-х кімнат на вулицю Кірова (нині Просвіти). 1956-1957рр. завідуючою районною бібліотекою працювала Дієва Ліна Євгенівна. Методичний відділ при районній бібліотеці почав функціонувати з 1959 року. Загальний книжковий фонд масових бібліотек на 1 січня 1960 року становив 152541 тис. прим. книг. Ним користувалося 9649 тис. читачів, які за рік прочитали 175 950 тис. книг.

Характерним для  періоду 60-х – 70-х років є історичне оновлення та поліпшення ядра фонду ЦРБ за рахунок книг цільового призначення. Складовою частиною нових надходжень стали аудіовізуальні матеріали, звукозаписи,   ноти тощо.

У 60-70 роках  у бібліотечних закладах району проводилась величезна масова робота, у якій на першому місці була пропаганда рішень з’їздів КПРС і КПУ, літератури про життя В.І. Леніна та його соратників, книг з питань  атеїзму, комуністичної моралі,  марксистсько-ленінської теорії. Разом з тим широко пропагувалася технічна,  природнича, художня і сільськогосподарська  література, книги про мистецтво і спорт. Так, наприклад, у 1966 р. районна бібліотека організувала 33 книжкові  виставки, провела 4 читацьких  конференції, 8 обговорень книг, 257 голосних читань, що свідчить не лише про високий  професіоналізм бібліотечних працівників, але й про активність читачів, які приймали  безпосередньо участь у всіх цих заходах. У 1969 р. районну бібліотеку очолила Гаврилова Олександра Григорівна, яка пропрацювала до 1993 року. Методичною роботою в бібліотеці займаються найбільш досвідчені працівники, висококласні спеціалісти Севастьянкевич Надія Миколаївна та Бондар Мальвіна Іванівна, які досконало знали усі ділянки бібліотечної роботи. Центральна районна бібліотека стала  методичним центром для всіх бібліотек району. Працівники методичного кабінету регулярно виїжджали  у сільські бібліотеки для надання  допомоги у плануванні роботи, веденні обліку, роботи з читачами, проведення масових  заходів, здійснення перевірок, надання  консультацій. Так у 1966 році методисти здійснили 192 виїзди, 13 фронтальних  перевірок, надали 172 консультації різної тематики. Крім того методичні кабінети для сільських бібліотек куща  працювали у Степані і Клесові, а при бібліотеках  району працювало 11 позаштатних методистів. Таким чином, протягом року в методичному відділі накопичувалася інформація про мережу бібліотек, кадровий  потенціал, книжкові фонди, масову  і бібліографічну роботу, фінансування тощо.

Згодом методичний кабінет було реорганізовано  у відділ організаційно-методичної  і бібліографічної роботи, до складу якого введено  посади бібліографа, завідуючих секторами  краєзнавчої та масової роботи. При районній бібліотеці створено також відділ комплектування і оброки  літератури.

Успішного розвитку фондів, активному  їх використанню сприяла діяльність новоствореного відділу комплектування і обробки літератури та організація і використання ЄКФ, основними  напрямками якого було вивчення якісного складу фондів, забезпечення планового, профільного його  розвитку, координація комплектування, залучення  додаткових коштів з метою поповнення книгозбірень району новою літературою.

Значну роль у формуванні фондів відіграла рада по комплектуванню, до складу якої входили не лише бібліотечні працівники, а й провідні спеціалісти основних галузей народного господарства Сарненщини. Замовлення здійснювалися на основі ТТП (тематично-типологічного плану) з врахуванням економічного і культурного профілю району.

З метою налагодження індивідуального обліку фонду системи в ЦРБ створено генеральний  обліковий каталог, в бібліотеках-філіалах – контрольні  каталоги (пізніше їх функції виконував алфавітний каталог).

З метою вирішення книгозабезпеченості  створено відділ обліково-резервного фонду, який щорічно перерозподіляв  300-350 творів друку. Цією літературою доукомплектовано бібліотеку музею, районної лікарні, навчальних закладів міста.

В кінці 80-х, на початку 90-х років кількість надходжень до бібліотеки значно зросла. Для  поповнення фондів на бібліотеку-філіал виділялося в середньому  720 крб., щорічне придбання літератури складало  від 150 до 300 примірників творів друку.

У 1989-90 рр. на базі Сарненської ЦРБ функціонувала Республіканська школа передового досвіду з питань управління формуванням бібліотечних фондів. Протягом двох років на її базі пройшли стажування зав. відділом комплектування  всіх областей України.

Нові соціально-економічні умови після проголошення Акту Незалежності України поставили перед бібліотеками завдання реформування галузі. Методичний відділ сприяв переорієнтації роботи книгозбірень відповідно до нової ситуації, реалізації Закону “Про бібліотеки і бібліотечну справу”.

У 90-і роки, в період становлення української держави, йде переорієнтація бібліотек на створення національного інформаційного середовища, максимальну повноту зібрання української книги, матеріалів з українознавства, краєзнавства. Протягом 1995 – 1997 рр. відбулися зміни в організаційно-методичній діяльності ЦРБ. Методичний відділ готує сценарії та забезпечує проведення  цікавих масових заходів, запроваджує окремі елементи бібліотечного маркетингу, зокрема здійснює рекламу бібліотек та їх послуг.

Ринок диктує свої умови для бібліотек. Йде пошук нових форм роботи. В бібліотеках району з 1997 року запроваджуються платні послуги. Залучаються фінанси спонсорів для підтримки функціонування бібліотек. Кошти, вилучені від платних послуг, використовуються на придбання книг, періодичних видань та необхідного бібліотечного  інвентарю.  

 

Сьогодні Сарненська ЦРБ – головна бібліотека району з документально-інформаційним фондом  51295 примірників творів друку, яким щорічно користуються 3921 читачів. ЦРБ, враховуючи зростаючі запити користувачів в оперативній інформації, передплачує 42 назви періодичних видань. Документально - інформаційний фонд бібліотеки налічує майже 59 тис. творів друку.

При районній книгозбірні діють «Пункт європейської інформації» та «Центр обслуговування громадян електронною інформацією». Створена «Школа для тих, кому за…» для людей старшого віку з опанування новітніх комп’ютерних технологій. Клуб любителів художнього слова «Дивослово» завжди гостинно зустрічає письменників та поетів не лише нашого краю, а й відомих на всю Україну митців.

Просторі зали районної бібліотеки завжди радо зустрічають як пересічних читачів, так і поважних гостей: ветеранів Другої світової війни, ветеранів війни в Афганістані, воїнів-героїв АТО, волонтерів, представників влади, підприємців і завжди на таких зустрічах людно, затишно і дуже цікаво.

 

 ІСТОРІЯ САРНЕНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАЙОННОЇ БІБЛІОТЕКИ

 

СТОРІНКИ  ІСТОРІЇ  ПУБЛІЧНО-ШКІЛЬНИХ  БІБЛІОТЕК   САРНЕНЩИНИ