Народився 27 лютого 1988 року в селищі Степань Сарненського району Рівненської області.

Усі ми – вихідці з сім’ї. Усі риси характеру дитини, як позитивні, так і негативні, формуються на підсвідомому рівні у сімейному оточенні. Що закладає в дитину сім’я, те й отримає. І ось за цим принципом, сім’я маленького Володі, вкладала у хлопчика все найкраще. У 1994 році Володя пішов у перший клас Степанської ЗОШ. Із рук матусі хлопчик потрапив у руки люблячої і талановитої вчительки Шур Ольги Кіндратівни.

Чотири роки під розумним керівництвом вчительки та батьків пройшли недаремно. Уже в молодших класах Володя почав писати вірші. В 1998 році вперше в своєму житті приймав участь у Всеукраїнському конкурсі на кращий письмовий твір про майбутнє України: «Якою я бачу Україну у 2050 році». Став дипломантом конкурсу. Це стало його захопленням. А цьому передувала поезія поета Т.Г.Шевченка. Хлопчик із захопленням вивчав поезії поета і уже через 5 років «Кобзар» майже весь вивчив напам’ять. Не один раз брав участь у конкурсах читців-декламаторів.

В 1999 році оголосили Всеукраїнський конкурс драматичних творів «Віримо», де отримав перемогу за поему «Моя земля».

Різні теми хвилювали Володю: кохання, природа, історія та ін. Вже тоді у його голові виникла ідея написати про нашу загальну біду – Чорнобиль. Так родилася пісня «На Чорнобиль летять журавлі». Всі твори Володі були поміщені в Інтернеті. Ними зацікавився Василь Звоздецький з міста Едмону, що в Канаді і написав музику до даного твору. У 2004 році твір звучав на річниці трагедії Чорнобиля у рідній школі. Диск, переданий з Канади, знаходиться у музеї Чорнобиля у місті Києві.

2004 рік став найбільш плідним у його доробках: адже це участь у конкурсі дитячої поезії в Сіверодонецьку; участь у Першому Всеукраїнському конкурсі книжок створених дітьми «Тарасовими шляхами» - де він став лауреатом.

Неодноразово зустрічався Володимир із Петром Велесиком, коли той приїздив у школу на зустріч. Читав поезії Петра Велесика та ділився своїми, просив поради. А що далі… Далі знову конкурси: фестиваль «Провесінь – 2005»…і підготовка до майбутнього.

Уже десь років з 12 Володя мріяв бути економістом-міжнародником. Коли наполегливо працюєш – мрії збуваються. Після закінчення школи Володя поступив до Київського політехнічного університету. Незабаром буде захищати диплом.

Але свого захоплення не полишає і зараз. Адже у світі стільки прекрасного – його лише треба побачити.