Степань відзначився  унікальними  історичними будовами: замковий фортечний вал, в передмісті – так звані мурованими - захищені муром  пости  охоронців-попередників; рідкісний похоронний мурований склеп графів Ворцелів,  три православні церкви, католицький костел, синагога, православне кладовище з багатьма художніми пам’ятниками.

Степанські храми вирізнялися своєю неповторною красою, вибудувані в українському волинському архітектурному стилі, славилися своєю оригінальністю, приваблювали до себе чисельних прочан, які приходили з найвіддаленіших місцевостей, щоб помолитися в них  Господові. Але на протязі століть церкви постійно руйнувалися,  і нажаль,  до наших днів майже у   первозданному вигляді збереглася лише одна Троїцька церква.

На початку ХVII століття у Степані було чотири церкви: Троїцька, Спаська, Успенська і Миколаївська. Найстарішою церквою була Успенська. За переказами міщан,  Успенська церква згоріла під час пожежі, опису її не  збереглося.

Троїцька церква збудована в Степані у 1759 році на кошти парафіян – найоригінальніший пам’ятник волинської школи дерев’яної монументальної архітектури. 

У 1775 році графи Ворцелі виділили кошти на будівництво нової  Миколаївської церкви. Поряд з храмом було збудовано дерев’яну дзвіницю з п’ятьма  дзвонами. При церкві діяла двокласна школа, фундушеве училище. З приходом радянської влади церкву було  частково зруйнувано. Було знято мідні  дзвони, за одну ніч не стало й дзвіниці. У 60-ті роки ХХ століття церкву перетворили на клуб санаторію «Горинь», і лише у 1989 році  храм знову передано   релігійній общині. В 1992 році в ній розпочала відправу  Українська Автокефальна Православна Церква.

В Степані була також чудова єврейська синагога,  побудована приблизно у ХVII столітті. Це двоповерховий будинок готичного стилю. В цей же період було збудовано й римо-католицький дерев’яний костел, який у 1803 році було перебудовано цеглою. Під час Другої світової війни  костел було зруйновано, єврейська божниця  достояла до 60-х років ХХ століття.

Музейні установи

Степанський громадський  музей;

музей картини Степана Чуприни (Степанська ЗОШ І-ІІ ст. ).

Об’єкти культурної спадщини національного значення

археології: Степанське городище Х-ХІ ст.

архітектури: Свято-Троїцька церква (1759 р.), Дзвіниця Троїцької церкви (1759 р.), Свято-Миколаївська церква  (18 ст.), Земляні вали замку (15-16 ст.)

Об’єкти культурної спадщини місцевого значення

Історичні, монументального мистецтва: братська  могила радянських воїнів, партизан, радянсько-партійного активу; пам’ятник воїнам-односельчанам; братська могила радянських льотчиків; могила першого голови сільської ради Линки І.М.; могила члена Луцького окружного    Комітету КПЗУ А.Т. Крисюка

Унікальні об’єкти

Склеп графів Ворцелів, залишки Степанської фортеці-муру, пам’ятний знак жертвам голокосту в роки Другої світової війни (поблизу с. Калинівка),  пам’ятний знак на честь перемир’я між українським та   монголо-татарським військами.

Пам’ятники та пам’ятні знаки учасникам українського визвольного руху

Братська могила, пам’ятний знак «Тризуб»; братська могила і пам’ятний знак у вигляді дерев’яного хреста (біля с. Мельниця); братська могила, пам’ятний знак у вигляді хреста і меморіальна плита (урочище «Писариха»); братська могила і    пам’ятний знак у вигляді дерев’яного хреста (біля с. Труди).

Народні промисли

Малювання, бісероплетіння, вишивання, вироби з природного матеріалу, аплікація, різьба по дереву, виготовлення декоративних вінків, лозоплетіння, флористика, виготовлення скрипок,  бджільництво.