Михайло Кика живе і працює в селі Корост Сарненського району, а народився 19 липня 1952 року, в Кричильську, у селі, що по праву називають селом талантів.

Закінчивши Кричильську середню школу, стаціонарно навчався на факультеті іноземних мов Дрогобицького педінституту. І ось уже тридцять років викладає німецьку мову в Коростській одинадцятирічній школі. Михайло — знаний поліглот у районі.  Діапазон захоплень його—широкий і багатогранний. Він — аматор сцени, читець-декламатор, а гумор — його стихія. Тому й почувається на сцені, як риба у воді, тому так щиро і вдячно сприймають глядачі цього обдарованого самодіяльного митця.

Бо вміє пересмішник вільно спілкуватися із залом: читає невимушено, оригінально і... смішно. Після його виступів довго лунають щирий сміх і дружні оплески. А це —найвища нагорода для самодіяльного актора. До слова, на великій сцені Кика вже понад сорок років, брав участь у сотнях концертних програм, завжди маючи успіх. Та на найвищу сходинку своєї творчості Михайло піднявся восени 1992 року, ставши лауреатом першого Всеукраїнського фестивалю гумору.

У цей день гучно прозвучало на всю Україну і моє ім'я: на заключному концерті в Палаці культури "Україна" земляк майстерно прочитав мою поему-сон "Тарас Бульба у Варшаві". Виступ самоцвіту з Полісся побачили мільйони глядачів нашої Батьківщини. Схвальні відгуки присвятили його вдалому виступу журнали "Перець" і "ВУС", газети.

Михайло Кика поки що перший і єдиний на Рівненщині лауреат найвищих форумів гумористів — всеукраїнських.. Майстер гострого слова — володар численних дипломів, грамот, подяк і великої медалі лауреата.

Михайло не лише декламує та співає, а й вдало складає концертні програми, пише сценарії урочистих і тематичних вечорів і презентацій. Він - громадський кореспондент регіональної газети "Сарненські новини", член Національної спілки журналістів України, призер літературного конкурсу всеукраїнської газети "Мівіна". Пише чудові вірші: ліричні, пейзажні, а також вірші-посвяти своїм друзям, знайомим, односельцям. Де, здається, знайти стільки душевної теплоти , як підібрати канву вірша, щоб, читаючи його, люди одночасно раділи і плакали? А це притаманне творам поета. Бо душа в нього — тонка і лірична, а любов до образного слова виплекана матір 'ю та щирим серцем, що кохається на цих милозвучних хвилях. Та й сама назва першої збірки "В родинному колі", всі твори якої проникнуті єдиним величним пафосом — сім'ї, родини, України, говорить красномовно про це.

Кика М. У родинному колі : поезії, віншування / М. Кика. – Костопіль: Роса, 2003. – 59 с.

ФРАГМЕНТИ  ТВОРЧОСТІ

УКРАЇНО МОЯ

Незалежна Вкраїно моя!

Ти, як Фенікс, укотре воскресла.

Наче крига на озері скресла.

Незалежна Вкраїно моя!

Суверенна Вкраїно моя!

Ти, як птаха, що вирвалась з кліті.

Тебе визнали в цілому світі.

Суверенна Вкраїно моя!

Рівноправна Вкраїно моя!

В дзвінкім голосі рідної мови

Різних націй я чую розмови.

Рівноправна Вкраїно моя!

Мальовнича Вкраїно моя!

Ти—прекрасна, немов наречена.

І до тебе любов нескінченна.

Україно кохана моя!

Моє Полісся синьооке –

Куточок рідної землі:

Новобудови міст високі,

Великі села і малі,

Поля, луги, річки, озерця,

А поміж них - зелений ліс.

Ти проросло в моєму серці,

І я навік в тобі проріс.