ІСТОРІЯ  РАЙОНУ В СВІТЛИНАХ

 
 

Представляємо Вашій увазі фотосвітлини історії Поліських земель

та життя поліщуків  починаючи з 1882 року

Головна

Знаменні та пам'ятні дати

Відомі люди Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія району в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Духовне життя

Вулицями рідного краю

Будинок Вєнзовського

на вулиці Гендльовій (Просвіти) м.Сарни

 

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

 

Райвідділ ЗАГС

 

На фото: Тетяна Андріївна Ваганова завідуюча обрядовим салоном при райвідділі ЗАГС. Була Тетяна Андріївна дипломована журналістка, диктор і редактор (кореспондент-організатор) районного радіо в м. Сарни, а ще й політичний керівник (парторг) редакції газети «Будівник комунізму» (нині Сарненські новини)

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

Ветерани  та учасники бойових дій ВВВ

м. Сарни в центрі біля танка, вересень 1989 р.

На фото:

праворуч в світлому костюмі Романчук А.П. – учасник бойових дій ВВВ

 Зі слів Надії Кишенко, жительки м. Сарни

 

Правове регулювання:

Оригінал зберігається в архіві родини Надії Кишенко

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм :

 

Випускники ремісничої школи м.Сарни, 1947 р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

Військові, 50-ті р.р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

 «Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

Свято Водохреща, 19 січня 1936 р.

 Освячення води на річці Случ

поблизу Троїцької церкви, с. Доротичі.

Освячує воду настоятель церкви Василій Шокотович

(роки його служіння в церкві 1918 -1941 рр.).

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Олександр Бонч-Бруєвич -

піаніст ресторану станції м. Сарни, 50-70 рр.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

 

Захожий Олексій Сергійович -

директор ПТУ - 21 з 1981 р. по 2006 р.

 

Мав  такі заслужені нагороди: «Відмінник профтехосвіти СРСР», медаль «Ветеран праці», Орден «Трудового Червоного прапора», нагрудний знак «Антон Макаренко»

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Соболєв Віктор Кіндратович -

інженер-капітан тяги паровозного депо станції м. Сарни

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

 сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

1974р. Фенглер Микола Павлович -

директор музичної школи в м. Сарни.

 

Микола Павлович прожив змістовне і цікаве життя

та залишив після себе дуже гарну пам’ять.

Одних хорових колективів, які він започаткував і з якими працював, було аж п’ять. Рівень виконавської майстерності цих колективів був настільки високий, що всі вони отримали почесне звання «Народний». Це народні хори сіл Доротичі, Катеринівка, Малий Шпаків, хор залізничників міста Здолбунів та хор центральної лікарні міста Сарни.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Генерал-хорунжий

Володимир Савченко-Більський, л

ейтенант Шрамченко,

та дружина інж. Гурандо з її племінницею, Сарни, 1930 рр.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

 

 

Вінчання в Троїцькій церкві,

с. Доротичі, 1937 рік.

 

Настоятель церкви Василій Шокотович

(роки служіння в церкві 1918 -1941 рр.).

Беруть шлюб Шапірко Уляна Дмитрівна 1920 р.н. та Яринич Ігнат Павлович 1913 р.н. На задньому плані брат Уляни Максим.

Зі слів Ганни Шапірко, жительки м. Сарни

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

 сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

Вчителі місцевих шкіл

 

На фото:  в центрі із державними нагородами вчитель Юлія Федорівна Грищенко зі школи №2 м. Сарни

Найстарша Віра Григорівна Мятович вчитель зі школи теж №2 в першому ряді з права третя.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Вулиця 17-го Вересня

в м. Сарни. 50-ті р.р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

Генерал-хорунжий

Володимир Савченко-Більський,

отець Солопина,

інженер А. Гурандо з дружиною

та лейт. С. Шрамченко, 1938 р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Господарські будівлі

с. Хіночи, Варашського району

арненської ТГ. 1929 р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

Черга в господарчий магазин

на вул. Веселій м. Сарни

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 Дитячий садочок на вулиці Миру (Ленінська) м. Сарни

 

Правове регулювання:

Оригінал зберігається в архіві родини Ольги Левицької

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

 сарненським історико-етнографічним музеєм

Духовий оркестр залізничного депо, ст. Сарни, 1951 р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

 сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

 

 

 

Вчителі в єврейській школі Тарбут

в м. Сарни, 1 липня 1927 

 

На фото: у першому ряду: Джозеф Нагель, Невідомий, Абрахам Голомба, Еліезер Волкін, Невідомий, Ар’є Цирульник, Шапіро, Клайд, Рубен Кулаковський, Невідомий. Другий ряд сидять: Зев, Авігдор Мурік, Бер'л Фрімер, Ар'є Мурік, Берл Цирульник, Меріл Контерактс і Хаїм Берлінський, Стоячий - Глауберман.

У третьому ряду сидять: Грабер, Песс'л Кац, Сіфра Вайнблат, Роз'л Контрактс, Зіндль, Невідомий

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Карта «Боевой путь»

 Шаламая Мартина Мартиновича

з 29. 10.1944 р. по 9 травня 1945 р.

 

Правове регулювання:

Оригінал зберігається в архіві родини внучки Ольги Шаламай, жительки м. Сарни

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

 

Кінотеатр «Комсомолець» м. Сарни

Фото з архіву Валерія Галушка

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

Костел Преображення Господнього -

римо-католицький храм м. Сарни,

до 1939 року. Вулиця Костельна, 7.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

Незабутні газетярі «Будівника комунізму»

(нині «Сарненські новини»)

З ліва - гуморист-журналіст, член НСПУ Леонід Зіновійович Куліш та Петро Радчук у своєму редакційному кабінеті на потатку їх журналістської діяльності

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

КУЗЬМІВКА (Казимирка). Колишній костел св. Казимира с. Кузьмівка (Казимирка), що на Сарненщині, 1670 р.

 

У 1629 році князь Альбрехт Радзивіл заснував містечко Казимирів, назвавши його на честь покровителя королевича Речі Посполитої св. Казимира. Після спустошення 1665 року татарами містечко перетворилось на село, яке пізніше згадується у документах як Казимирка. Весною 1943 року було було спалене німецькими військами (в деяких джерелах зазначено, що упівцями). У 1946р. перейменоване на Кузьмівку. Проживає тут понад 600 мешканців.

Перший дерев’яний костел у Казимирівці збудували в 1629 році коштом власника поселення Альбрехта Радзивіла, проте 1665 року його спалили татари. У 1670 році за гроші парафіян та завдяки зусиллям декана колегіати Пресвятої Трійці в Олиці о. Фелікса Баховського було споруджено муровану каплицю. У її вівтарі знаходилась копія ікони Богородиці, привезеної з Палестини князем Радзивілом, оригінал якої містився в олицькій колегіаті. Цей образ невдовзі став предметом культу волинських вірян, щоб його вшанувати в Казимирівку приходили тисячі паломників, яких вже не вміщала каплиця. Тож завдяки зусиллям кустоша олицької колегіати о. Яна Білецького у 1779 році її перебудували на костел.

У першій половині XIXст. місцевий настоятель о. Микола Ковалевський храм реставрував та оздобив фресками, а 8 вересня 1824 року його консекрував єпископ Мінський Яків Дедерко, котрий був позбавлений царською владою урядування дієцезією та зісланий в Олику. Станом на 1935 рік понад 1200 парафіян, котрі проживали у понад 40 сусідніх селах, перебували під духовною опікою настоятеля о. Владислава Коссажевського. Хоча в Казимирівці і був костел, проте село через брак місцевих поляків-католиків вважалось українським, православним.1998 року встановлено хрест на тому місці, де колись був римсько-католицький храм.

 Джерело: https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alcrvsa&p=rvsakkkz&l=u  

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці «Сарненщина історична», яка створена сарненським історико-етнографічним музеєм :

Народні типи (Сарненський район),

1939 р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці «Сарненщина історична», яка створена сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

Залізничний парк м. Сарни,

 який був центром розваг.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці «Сарненщина історична», яка створена сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

Освіта на Сарненщині в післявоєнні роки. Педагогічний колектив та випускники залізничного училища №2 м. Сарни, група слюсарів по ремонту вагонів, 1949 р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці «Сарненщина історична», яка створена сарненським історико-етнографічним музеєм

Сарненська районна поліклініка, 1974 р.

(нині поліклініка КНП «Сарненська ЦРЛ»).

Місце знаходження: вул. Ковельська,7    

На фото: по центру на фото 2 дітей:

з ліва Оксана Крамарчук та Олена Лазарчук

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці «Сарненщина історична», яка створена сарненським історико-етнографічним музеєм

Вулиця Широка м. Сарни, район площі

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

«Страж пожежна в м. Сарни»,

міжвоєнні роки.

 

Правове регулювання:

Оригінал зберігається в архіві родини Сергія Радчука

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

Педагогічний колектив школи №1

імені Т.Г. Шевченка

(нині Сарненський ліцей ім. Т.Г. Шевченка),

кінець 70-х-початок 80-х

 

По центру - директор Івчук Сергій Іларіонович

В третьму ряду, перший справа - Савчук Володимир Петрович (вчитель географії, а раніше і вчитель ПВП;

В середньому ряду праворуч першою стоїть Соколова Валентина Іванівна

Другий ряд, п’ята справа - Галат Віра Романівна (вчителька української мова та література), над нею - Рудь Світлана Антонівна (вчитель англійської мова).

крайній в 1му ряду справа фізик Онанко Михайло Трохимович. В другому ряду праворуч п'ята Наталія Іванівна Синюта(Лапко) вчителька російської мови та літератури

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

На березі річки Случ м. Сарни. 1942 р.

 

Зверніть увагу, на задньому фоні гарно видно римо-католицьку каплицю Св. Антонія Падуанського, котру збудував в кінці XVIII ст. Антоній Прушинський - власник великих земельних володінь маєтку Сарни.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

 

 

 

 

 

З ліва - Семен Романович Шапіро

(ласкаво називали Сєня) - зав.фотосалоном, що стояв на вул. Соборній навпроти входу у міський парк . У кінці 50-х років в  газеті «Радянський шлях» з’явилися саме його фотознімки, коли друкарня вже могла виготовляти відповідні кліше . А в штаті редакції ще ніколи не було фотокора. Кліше ж одержували з Києва. Без них сторінки часопису були б «сліпі»-тільки текст і заголовки.

Поруч із Семеном - Петро Радчук.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

 

 

 

Проєкт залізничного вокзалу м. Сарни архітектора Олександра Кобєлєва, 1896 р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці «Сарненщина історична», яка створена сарненським історико-етнографічним музеєм

На фото зображено Ремісничу школу Польської Матиці Шкільної. м. Сарни за Польщі. 1929 р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

 сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

Футбольна команда «Спартак»

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

 

 

 

Троїцька церква с. Доротичі.

Настоятель церкви - Василій Шокотович.

 

На фото: з правої сторони, перший у другому ряді мій прадід Шапірко Федір, по вуличному Пей тому, що мав гарний голос та співав у церковному хорі.

Зі слів Оксани Кузьмич, жительки м. Сарни

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Хор залізничного клубу, Сарни, 1952-1953

 

На фото: Ніна Мартинюк, Лаурінг Олена (Голощук)

Світлина з домашнього архіву Наталії Корж (Лаурінг)

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

 «Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Хоровий гурток художньої самодіяльності 
залізничного клубу м. Сарни, 1954р.

Художній керівник І.П. Ковальчук

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

Школа с. Сарни

(нині Сарненська гімназія №3 Сарненської міської ради)

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

сарненським історико-етнографічним музеєм

 

 

Сарненська середня школа №1 ім Т.Г.Шевченка.

1980-1981 рр.

(нині Сарненський ліцей №1 ім. Т.Г.Шевченка)

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена

 сарненським історико-етнографічним музеєм

Школа №2 м. Сарни по вул. Миру, 1954-1955 р.р.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці «Сарненщина історична», яка створена сарненським історико-етнографічним музеєм

Середня школа №1 м. Сарни

(Нині Сарненський ліцей №1 ім. Т.Г. Шевченка)

 

На фото: в середньому ряді зліва на право Онанко Михайло Трофимович. Він викладав фізику і астрономію в школі. А за Михайлом Трохимовичем - Ганна Григорівна Котик – вчитель біології та ботаніки.

 

Правове регулювання:

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці

«Сарненщина історична», яка створена 

сарненським історико-етнографічним музеєм

 Свято-Троїцька церква с. Доротичі,  1938 р.

Настоятель церкви Василій Шокотович (роки служіння в церкві 1918 -1941 рр.).

 

На фото: Третя праворуч у другому ряді - моя бабуся Тиховська Ольга Яківна. З дитинства і, практично, до останніх років співала у хорі Доротицької церкви, де свого часу дяком ( за історичним літописом «псалтирщіком») був її дід Тиховський Іоан.  Зі слів Олени Боровик, жительки м. Сарни

 Крайня ліворуч сама маленька- моя рідненька бабуся- Крот Євгенія Іванівна. Проспівала в хорі дискантом з 1932 по 2001 рік.

Зі слів Віталія Кусковского жителя м. Сарни

 

Правове регулювання:

Оригінал зберігається в архіві родини Віталія Кусковского

Матеріал взято в соцмережі «F» в рубриці «Сарненщина історична»,

яка створена сарненським історико-етнографічним музеєм :