ЗОЯ   ФЕДОРЧУК

 

 

 

Народилася 1956 року в с. Костянтинівка Сарненщині. Закінчила училище культури у м. Дубно. Понад 20 років працює художнім керівником  Сарненського районного будинку культури. Поезію любить зі школи. Замітки до районного часопису «Сарненські новини»  пише давно, а вірші почала писати лише  тоді, коли повиростали і пішли  в самостійне життя  її троє дітей та з’явилося більше часу для роздумів і для поезії.

Твори поетеси увійшли до всеукраїнського колективного збірника «Зоряні роси» (2004 р.). У 2006 р. виходить власна збірка поезії «Голос серця». Вічні людські цінності Любов, Добро, Краса є характерною темою  творчості поетеси. Авторка змальовує  красу матінки Землі, оспівує любов до рідного краю, торкається  нерозгаданих питань життя. Але найбільше захоплює читача ніжна лірика, щирі людські почуття та велич кохання.

Федорчук З. Голос серця : поезії / З.  Федорчук. -

Сарни: Сонях, 2006. – 79 с.

 

Федорчук З. Г. Погляд зимового вечора : поезії, проза. –

Костопіль : РВП «Роса», 2011. – 76с.

 

ФРАГМЕНТИ  ТВОРЧОСТІ

 

Бібліотека – царство книг одвічне,

Скарбниця світла, мудрості, думок.

Тут слово править горде і величне,

Шекспір, Шевченко, Коцюбинський, Блок.

 

Віками, як святиню зберігали

Творіння розуму людського і душі,

Нащадкам в майбутті заповідали

І силу слова, і красу віршів.

 

Бо книга-ключ, що двері відкриває

В світ істини, любові і добра,

І кожному в житті допомагає,

Із книгою руйнується гора.

 

Коли у серці віра похитнеться,

Надію затуманить сива мла –

В бібліотеці відповідь знайдеться,

Напийтеся лиш з того джерела.

 

Хранитель світла знань непереможних,

Бібліотекар зустрічає день за днем.

То ж хай не буде і вас думок тривожних,

Хай гріється душа святим вогнем.

Мій рідний край - Полісся голубе,

Де срібні ранки й солов'їні ночі,

Де сходить тихо сонце золоте

І казку нам зелений гай шепоче.

 

Мій рідний край - широкії поля,

Де вітерець хвилює стиглий колос,

Озерна синь та клекіт журавля

І весняних струмочків дивний голос.

 

Сади духмяні, мальви під вікном

І мальовничі береги Горині,

І дружби серце, сповнене теплом,

Та щирі очі, мов волошки сині.

 

Мій рідний край - це вікові ліси.

Рожеве сяйво літньої зірниці,

Немає в світі більшої краси

Й смачнішої, як наша, паляниці.

 

То ж дай нам, Боже, сили і добра

І всьому українському народу,

Хай зацвіте Вкраїна молода

Й не буде її роду переводу.

 
 

Головна

Знаменні та пам'ятні дати

Відомі люди Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія району в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Духовне життя