НАДІЯ  СВИЩЕВСЬКА

 

 

 

Член Національної спілки журналістів України, поетеса

Українська література твориться не тільки корифеями та класиками, а й людьми, які, на перший погляд, малопомітні, і живуть у провінції. Серед таких самобутніх талантів з гордістю можна назвати ім'я нашої землячки, поетеси і просто чудової жінки - Надії Михайлівни Свищевської.
11 жовтня 1948 року у с. Кураш Дубровицького району на Рівненщині в селянській родині народилася дівчинка. Недавній фронтовик, а по війні колгоспник, ніяк не міг придумати імя своїй первинці. Михайло хотів, щоб його донечка носила гарне імя. Аж раптом збігло на память : Надя Надійка Надія

Вчилася Надійка в сільській старенькій школі с. Кураш. Пізніше продовжила навчання у Рафалівській школі інтернаті. Тут була справжня школа життя, школа розвитку таланту багатьох дітей, зокрема й Надії. Саме тут вона написала свій перший вірш про кохання.

Після закінчення школи почала вчителювати в с. Острівці Володимирецького району. Без освіти, але з великим бажанням, без диплома, але з великим завзяттям, хоча вчитися хотілося й далі. Не діждавшись батьківського благословення відправилася у м. Рівне на будівництво заводу азотних добрив. Важко працювала вдень і вночі, а ввечері сідала за книжки.

У 1968 році вступила Надія до Київського державного університету. Згодом, після його закінчення, її направили вчителювати у с. Трипутні Дубровицького району. Тут Надія Михайлівна зустріла свою долю. Згодом повертається до рідного села Кураш, де очолює місцеву школу.

На даний час проживає у м. Сарни, навчає української мови і літератури у Сарненському колегіумі. Педагогічній роботі віддала більше 35 років. Керівник літературної студії "Джерельце".

Перші поетичні твори Надія Михайлівна почала друкувати в районній газеті. А згодом їх назбиралося стільки, що їй запропонували випустити власну збірку, яка вийшла під назвою Запитай у берізки. Згодом вийшли її нові поетичні збірки Конвалії в серці та Квіти дивосилу, біографічний нарис За Україну.

Торкнутись таїни - четверта поетична збірка талановитої письменниці, яка вийшла у 2007 році у Сарненському видавництві СловоСвіт. Шанувальники її яскравого таланту знову торкнуться вічних тем кохання, щастя та любові. У книжці можна зустріти вірші з яскраво вираженим філософським забарвленням. А ще - гарні поезії про красу рідного краю, його людей. Авторка глибше вникає в особливості сьогодення України, намагається заглянути в її історію, показати її величність і самобутність.

 

Біобібліографічний нарис  "Донька поліського краю" (до 60-річчя від дня народження Свищевської Н.М.)

 

Біобібліографічний нарис  "Поезія та доля Надії Свищевської"  (до 65-річчя від дня народження Свищевської Н.М.)

 

 

 

Свищевська Н. Запитаю в берізки : поезії. - Костопіль, 2002. - 26 с.
Свищевська Н. Конвалії в серці : лірика - Костопіль : ПРВП "Роса", 2003. - 59 с.
Свищевська Н. Квіти дивосилу.Костопіль:Роса, 2005.47 с.
Свищевська Н. Торкнутись таїни : вірші, пісні та проза.Сарни: Слово Світ, 2007.79 с.

Свищевська Н. Мій оберіг. Рівне : Овід, 2008. 68 с.

Свищевська Н. Промінчик сонечка. Рівне : Овід, 2008. 48 с.

Свищевська Н., Тишкевич Р. За тебе, рідна Україно : спогади ветеранів УПА. Повстанські пісні / упорядники Свищевська Н. Тишкевич. Рівне : Овід, 2012. 148 с. : іл.

Ãîëîâíà

Ãîðä³ñòü Ñàðíåíùèíè

Ñèìâîë³êà ðàéîíó

²ñòîð³ÿ ðàéîíó

Åêîëîã³ÿ êðàþ

˳òåðàòóðíå êðàºçíàâñòâî

Ìåäèöèíà

Ðåë³ã³ÿ

Îñâ³òà