СТЕПАНСЬКА 

СЕЛИЩНА РАДА

 

Історична дата утворення: 1939 р.

Адміністративний центр: селище міського типу Степань

Територія: 110238 тис. кв. м.

Населення: 5. 726 тис. осіб

Річка, озеро: р. Горинь; русловий ставок (9,0 га) біля с. Грушівка – відпочинок, культурно-оздоровчі цілі.

Народні промисли: малювання, бісероплетіння, вишивка, вироби з природного матеріалу, аплікація, різьба по дереву, виготовлення декоративних вінків, лозоплетіння, флористика, виготовлення скрипок, бджільництво.

Музейні установи: Степанський народний музей; музей картини Степана Чуприни (Степанська школа - колегіум).

Оздоровчі заклади: санаторно-оздоровчий комплекс «Горинь».

Об’єкти культурної спадщини національного значення:

  • археології: Степанське городище Х-ХІ ст.
  • архітектура: Свято-Троїцька церква (1759 р.), Дзвіниця Троїцької церкви (1759 р.), Земляні вали замку (15-16 ст.).

Об’єкти культурної спадщини місцевого значення:

  • історичні, монументального мистецтва: братська могила радянських воїнів, воїнів-партизан, радянсько-партійного активу; пам’ятник воїнам-односельчанам; братська могила радянських льотчиків; могила першого голови сільської ради Линки І.М.; могила члена Луцького окружного Комітету КПЗУ А.Т. Крисюка
  • архітектура: Свято-Миколаївська церква (18 ст.).

Пам’ятники та пам’ятні знаки учасникам українського визвольного руху: братська могила, пам’ятний знак «Тризуб»; братська могила і пам’ятний знак у вигляді дерев’яного хреста (біля с. Мельниця); братська могила, пам’ятний знак у вигляді хреста і меморіальна плита (урочище «Писариха»); братська могила і пам’ятний знак у вигляді дерев’яного хреста (біля с.Труди).

Унікальні об’єкти: склеп графів Ворцелів, залишки Степанської фортеці-муру, пам’ятний знак жертвам голокосту в роки Другої світової війни (поблизу с. Калинівка), пам’ятний знак на честь перемир’я між українським та монголо-татарським військами.

Степанська селищна рада є однією з найбільших рад Сарненського району. Історія селища сягає у глибину віків. Перші письмові згадки про нього відмічені у Густинському літописі 1290 року. Важко назвати у районі населений пункт, який був би так багатий на історичні події, як Степань. Свого часу тут побували литовський князь Свидригайло, польський король Стефан Баторий, шведський король Карл ХІІ. Недалеко від Степані знаходиться с.Гутвин, де зародилась Українська Повстанська Армія, за що воно було знищене більшовицьким режимом. До війни у Степані було три православних храми, єврейська синагога й костел. До нашого часу збереглась лише Свято-Троїцька церква. Ще однією пам’яткою архітектури є Свято-Миколаївська церква (18 ст.), а також пам’ятні знаки з приводу перемир’я козаків з татарами (17 ст.), залишки укріплення з княжих часів – вал.

 

Персоналії

Літературне краєзнавство

Мистецтво

Історико-етнографічний музей

Медицина

Релігія

Екологія краю

Туризм

Сарненська міська рада

Клесівська селищна рада

Степанська селищна рада

Великовербчанська с/р

Вирівська с/р

Зносицька с/р

Кам'яно-Случанська с/р

Карасинська с/р

Карпилівська с/р

Костянтинівська с/р

Коростська с/р

Кричильська с/р

Кузьмівська с/р

Любиковицька  с/р

Люхчанська с/р

Немовицька с/р

Ремчицька с/р

Селищанська с/р

Стрільська с/р

Тинненська с/р

Тутовицька с/р

Чудельська с/р

Політичні партії

Освіта