Історична дата утворення: 1939 р.

Адміністративний центр: с. Велике Вербче

Територія: 94182 тис. кв. м.

Населення: 3.772 тис. осіб

Річка, озеро: р. Мельниця; ставок біля с. Велике Вербче (34,4 га) – відпочинок, культурно-оздоровчі цілі

Народні промисли: ткацтво, вишивання, бджолярство, різьба по дереву, малювання, плетіння постолів, садівництво.

Музейні установи: краєзнавча музейна кімната (Великовербченська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.), музейна кімната при БК (с. Велике Вербче).

Об’єкти культурної спадщини місцевого значення:

• історичні, монументального мистецтва: пам’ятник воїнам-односельчанам.

Унікальні об’єкти: «пацукова» сосна в урочищі «Зіновка», джерело на «Байдаку», «Бльохова лінія» (колишня залізнична колія Труди – Польща через Переспу), поселення чорного лелеки на «красному» болоті.

Великовербченська сільська рада утворена на базі сіл Велике Вербче та Вирка. З 1964 року до них приєдналось с. Бутейки. Сільська рада розташована на південному заході Сарненського району, на відстані 35 км. від м. Сарни. Це – сільськогосподарський регіон, який має запаси торфу, піску, глини. Рік заснування села Велике Вербче та села Бутейки – 1577. Про це свідчать архівні документи. Село Вирка – молоде село, яке утворилося після війни. Заснували його переселенці із хуторів Переспа, Зівка, Острівки. Тут народились: Гольонко Лідія Микитівна – поетеса, Гоч Василь Павлович – доктор технічних наук, академік АМТНРФ, професор.