|
Віктор Торчик увійшов у мистецьке
життя нашого району як талановитий митець, колоритна постать,
композитор, закоханий у свій рідний край. Поклик серця й душі, якийсь
потаємний внутрішній голос, бажання добра, потреба утвердження, духовне
самовираження, підштовхують ще жвавого і симпатичного, терплячого в
спілкуванні з колегами, з усіма, до творчості.
Віктор Григорович народився 27 квітня 1948 року у
мальовничому старовинному Степані Сарненського району. Саме рідна земля
та батьківська домівка спонукали його до творення чудових мелодій.
З дитинства баян для Віктора став радістю і змістом його
життя і пов'язав навіки з музикою, в яку закохався щиро,
віддано і безроздільно.
Після закінчення Степанської музичної школи він навчався
в Житомирському музичному училищі, а згодом закінчив Київський державний
інститут культури. 13 років очолював рідну Степанську музичну школу.
Понад двадцять років незмінно очолював відділ культури і туризму
Сарненської районної державної адміністрації.
У 1998 році Віктора Григоровича прийняли до
Національної Всеукраїнської музичної спілки. 1999р.- присвоїли звання
“Заслужений працівник культури”, 2000р.– присуджено обласну мистецьку
премію імені композитора–земляка Германа Жуковського, в цьому ж році він
обраний делегатом з'їзду композиторів України, 2007р.
- Віктор Григорович став переможцем загально-міського рейтингу «Гордість
міста» у номінації «Кращий
письменник, поет, композитор, драматург, режисер, народний умілець,
художник, творчий колектив».
Творча праця збагачувала і надихала Віктора Григоровича
на все нові й нові пошуки. Керуючи народним самодіяльним хором
міського будинку культури, не поривав зв’язків з неспокійним своїм хобі
– аранжувати деякі музичні твори репертуару для співаків, складати
мелодії. Віктор Григорович зайнявся розшифровкою музичного супроводу
обрядів та звичаїв Полісся, збагачуючи його неоціненні скарби для
спадкоємців. У 1995 році вийшла збірка нарисів народної поетичної
творчості Рівненщини І. П. Пестонюка “З поліської криниці”, одним з
упорядників текстів якої був В.Г. Торчик. І його власна збірка
“Коровайні мотиви Сарненщини” (1996), свідчить про те, що Віктор
Григорович прагне, щоб на нашій землі не переводилися таланти, а їх
високі пориви передавалися з покоління в покоління. У 2006 році було
видано ще одну авторську збірку «Краса і мудрість, і любов». Це
перша нотна репертуарна збірка для художніх колективів та окремих
виконавців, видана не лише в районі, а й в області. Їй притаманні
яскрава виразність мелодики, поетичність і благородна простота форм.
Віктор Григорович був ініціатором запровадження в районі доброчинної
акції «Творимо добро для себе».
Мета її - допомогти становленню культури, переконати
людей, особливо молодь, бути активними учасниками, а не споглядачами
масових заходів, усім безпосередньо безпосередньо брати участь в
організації дозвілля, допомагати самим утримувати майно закладів
культури, створювати навколо себе благодатну ауру цікавого та
змістовного життя.
Віктор Торчик саме та непересічна особистість, у якої
чітко простежується своєрідна концентрація таланту і віддачі, згусток
щедрості розуму і чудової фантазії, що народжують-творять зворушливі
мелодії. Така вже аксіома сутності на землі, що кожному з нас, ще при
народженні дається талант, який з віком розвивається і примножується.
Треба тільки вміло розпоряджатися цією іскрою безцінного дару. І як
добре, що Віктору Григоровичу пощастило це зробити.
За роки творчої діяльності композитор написав понад 500
пісень на слова місцевих авторів: Т.Корнійчук, В. Петренко, Л.Куліша.
Багато творів є на слова Б. Столярчука, В. Базилевського, М. Луківа,
Л. Костенко, К. Перелісної. Тільки пісень на слова Валентини
Петренко більше ніж півсотні. З цією авторкою існує повне
взаєморозуміння. Як сказала сама Валентина Іванівна:“ Коли пісні
композитора виконуються і не залишають слухача байдужим - для такого
автора і тексти писати хочеться. Гадаю, що нашу останню пісню ми
напишемо не скоро...”
Творчість Віктора Торчика зацвіте ще не однією піснею, бо творити добро
- життєве покликання митця та кожного з нас, шанувальників слова і
пісні. У нього ще багато пороху в порохівницях, тобто творчої енергії
та задумів. |
|