Дмитро народився в багатодітній родині у с.Бутейки. Із дитинства мріяв бути військовим. У 2021 році закінчив Львівську академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та розпочав службу молодшим лейтенантом у місті Біла Церква. За роки навчання й служби, попри юний вік, він встиг стати справжнім професіоналом, мудрим командиром, прикладом для побратимів. Вмів брати на себе відповідальність, приймати непрості рішення, завжди був поруч у найважчі миті. Таким був і в мирному житті — щирий, добрий, відкритий, уважний до рідних і друзів. Любив життя, мріяв, планував, мав багато задумів і щире бажання змінювати світ на краще.

Повномасштабна війна застала Дмитра у місті Вишгород. Боронив Київщину, а згодом — Донецьку область. За сумлінну службу був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України».

Дмитро Давидюк на позивний «Давид» був заступником командира мотопіхотного батальйону з артилерії 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.