Познік Сергій Миколайович

Познік Сергій Миколайович

(головний сержант ЗСУ)

(27.08.1981 – 15.11.2023)

Народився Сергій в с.Глушиця у багатодітній сім’ї, тут закінчив місцеву дев'ятирічку та проживав деякий час. Батько - Микола Сергійович працював у колгоспі трактористом та комбайнером. Мати - Єва Михайлівна працювала на Сарненському комбінаті хлібопродуктів (КХП). Після закінчення школи Сергій з 1996 по 1999 роки навчався у ПТУ м.Дубровиця де отримав повну середню освіту та фах столяр-тесляр-будівельник.

Восени 1999 року був призваний на строкову службу у смт. Клушно-Башкірівка Чугуївського району Харківської області. Згодом тут одружився та мешкав. Молодий, повний енергії чоловік був великим патріотом своєї країни. Все життя присвятив службі та захисту своєї країни. З 2001 по 2002 рік був курсантом школи-прапорщиків. Сергій Миколайович служив у 92-й ОШБр імені кошового отамана Івана Сірка з весни 1999 року до 15 листопада 2023 року на різних військових посадах.

З 2014 року учасник бойових дій в зоні АТО/ООС, де отримав контузію. За сумлінну службу був нагороджений пам'ятним нагрудним знаком "Іловайськ"-2014, медаллю "Учасник бойових дій", "Учасник АТО". Орденом "Івана Сірка" (2021р.). Брав участь в обороні та звільненні міста Харкова під час повномасштабного вторгнення росії в Україну і був нагороджений відзнакою "За оборону Харкова". Мав військове звання головний сержант штурмового батальйону 92-ї окремої механізованої бригади ОК «Схід» Сухопутних військ ЗСУ. Дружина Наталія теж військовослужбовець 92 ОШБр імені отамана Івана Сірка.

Познік Сергій Миколайович загинув 15 листопада 2023 року, під час виконання службових обов'язків.

Похований у м. Чугуєві на Алеї пам’яті. У Героя залишись дружина, донька та син.