|
Паньковець Микола Васильович
(солдат ДПСУ)
(22.05.1981 – 22.08.2026)

|
 |
Микола Васильович народився 22 травня
1981 року в селі Марʼянівка. Зростав у дружній родині,
де з дитинства його виховували в любові, повазі до людей
та родини. Навчався у Марʼянівській загальноосвітній
школі. Був добрим, товариським та активним учнем.
Трудовий шлях розпочав у місцевому колгоспі, згодом
працював у лісовому господарстві. Колеги та знайомі
знали Миколу як працьовиту, веселу, щиру й надійну
людину, яка завжди цінувала родину та підтримувала
близьких.
13 квітня 2026 року Микола без вагань
став на захист України. Служив стрільцем-помічником
гранатометника 1-го відділення у складі 11-го
прикордонного загону «Форпост». Побратими згадують його
як сміливого воїна та надійного товариша, на якого
завжди можна було покластися.
22 серпня 2026 року, під час виконання
бойового завдання в районі населеного пункту Хринівка на
Чернігівщині, життя Героя трагічно обірвалося. Йому
навіки залишилося 45 років. |
У Героя залишилися батьки, троє дітей, три сестри
та брат.
Похований на місцевому кладовищі у с. Марʼянівка.
Микола Паньковець з Марʼянівки
звичайний чоловік, простий, привітний.
У рідному селі Його роки
минули у родині дружній, гідній.
Закінчив школу та до праці став
в колгоспі, лісовому господарстві.
Роботи не боявся, жодних справ.
В сімʼї своїй Він бачив справжнє щастя!
Лиш цього року, Воїн без вагань
на захист став своєї України.
«Фортпост» Його — крізь бій важких завдань
із вірою ішов, що зло все згине!
Йому тепер навіки сорок пʼять…
Біль невимовний серце розриває.
Знов над Поліссям журавлі летять —
як пам’ять, що ніколи не зникає.
Тамара Гнатюк
 |