Андреєв Олексій Олександрович
(солдат ЗСУ)
(16.05.1999 - 17.09.2022)
|
Народився Олексій у м.Сарни, проживав по вул.Шкільна.
Навчався в Сарненській гімназії, після закінчення якої у
2016 році вступив до Київського національного
авіаційного університету на аеродинамічний факультет,
спеціальність авіа- та ракетобудування, який закінчив у
2020 році, отримавши ступінь бакалавра.
Особисті якості: справедливий, наполегливий,
добрий, завзятий, товариський, завжди веселий (позитивний
як протон), завжди прийде на допомогу, співчутливий,
завжди хвилювався за інших і допомагав; завжди приходив
на допомогу всім; у роботі на досягнутому не зупинявся.
До війни працював в охоронній фірмі «Шериф» м.Київ. Мав
хобі: нумізматика та боністика.
Олексій тричі старався
потрапити на фронт добровольцем і з третього разу таки
призвали. 8 березня 2022 року пішов добровольцем
захищати Україну, заключивши контракт ЗСУ. Служив у
130-му окремому батальйоні територіальної оборони м.
Київ. Мав військове звання: солдат з позивним Курт,
старший сапер.
|
13 вересня отримав тяжкі
поранення від російської ОЗМ-72 «вистрибучої міни» в районі
населеного пункту Питомник Харківської області під час
контрнаступу ЗСУ. Упродовж довгих чотирьох діб лікарі боролися
за його життя. На жаль. 17 вересня 2022 року серце воїна
зупинилося у шпиталі міста Харків.
Курт був мужнім і вірним сином
свого народу, патріотом... За особисту мужність і самовіддані
дії, виявлені у захисті державного суверенітету та
територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
військових нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Указ Президента України № 744/2022.
Похований на Алеї Героїв у
м.Сарни.
|
«Мій любий синочку. Я вдячна Богу, що Він подарував мені
тебе і довірив виховувати. Ти виріс хорошим сином,
люблячим братом і справжнім патріотом своєї країни. Ти
був наймолодшим, але зробив найважливішу справу: віддав
своє життя захищаючи нас. Я пишаюся тобою! Дуже сумую за
тобою, завжди буду пам’ятати! Безмежно люблю!»
Галина Андреєва, мама
|
«Надійний і веселий побратим. Базіка. Льоша, позивний
Курт був гарною людиною і надійним побратимом. Він був
самий молодий у нашому взводі. Життєрадісний, веселий і
простий. Декілька разів ми з ним були на нічних
чергуваннях. Він розповідав про своє життя, свою велику
сім'ю, дівчину. Казав: "коли буде перемога я обов'язково
організую зустріч всієї родини у бабусі вдома. Хочу щоби
вся сім'я, діти, онуки зібралися в неї».
Терек, побратим |
|
|