Сьомін Олексій Юрійович
(солдат ЗСУ)
 

(30.08.1980 – 13.12.2024)

Народився Олексій у м.Сарни, тут і проживав. Був в сім’ї середнім із трьох синів. Навчався у Сарненській ЗОШ №4 (нині ліцей). Ще з дитячих років почав захоплюватися деревом – відвідував гурток різьби по дереву при місцевому Будинку дітей та молоді. Також його цікавила мототехніка. Після закінчення 9-го класу, продовжив навчання у Сарненському ВПУ-22, де здобув фах «механізатора-каменщика», а також професію «столяр».

Після закінчення училища Олексій працював на різних роботах, як в Україні так і за кордоном. Але де б він не був, його завжди вабила робота з деревом. І повернувшись із заробітків він розпочав свою власну справу – відкрив столярний цех. Про вироби Олексія досі згадують з теплом мешканці міста та району. Це була якісна столярка та столярні вироби. Але всі плани раптово перервала війна…

На початку повномасштабного вторгнення Олексій залишив улюблену справу і вступив до лав ЗСУ та вже у березні 2022 року прийняв присягу на вірність Україні. Спочатку служив у в/ч А7117 м.Дубно, мав посаду «навідник-сапер». Згодом перевели до в/ч А4896 кулеметником.

Солдату Сьоміну Олексію довелося побувати на всіх гарячих напрямках фронту – Донецький, Луганський, Харківський, Запорізьський… Останнє несення служби – 49-та штурмова бригада Сумський напрямок. І нарешті отримавши довгоочікувану відпустку Олексій повернувся в рідне місто. Але перебуваючи вдома серце Захисника раптово зупинилося.

Солдат Сьомін Олексій Юрійович помер 13 грудня 2024 року.

У Героя залишилися два брати.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.


   

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ