Сьомін Олексій Юрійович
(солдат ЗСУ)
(30.08.1980 –
13.12.2024)

 |
Народився Олексій у м.Сарни, тут і
проживав. Був в сім’ї середнім із трьох синів. Навчався
у Сарненській ЗОШ №4 (нині ліцей). Ще з дитячих років
почав захоплюватися деревом – відвідував гурток різьби
по дереву при місцевому Будинку дітей та молоді. Також
його цікавила мототехніка. Після закінчення 9-го класу,
продовжив навчання у Сарненському ВПУ-22, де здобув фах
«механізатора-каменщика», а також професію «столяр».
Після закінчення училища Олексій працював
на різних роботах, як в Україні так і за кордоном. Але
де б він не був, його завжди вабила робота з деревом. І
повернувшись із заробітків він розпочав свою власну
справу – відкрив столярний цех. Про вироби Олексія досі
згадують з теплом мешканці міста та району. Це була
якісна столярка та столярні вироби. Але всі плани
раптово перервала війна…
На початку
повномасштабного вторгнення Олексій залишив улюблену
справу і вступив до лав ЗСУ та вже у березні 2022 року
прийняв присягу на вірність Україні. Спочатку служив у
в/ч А7117 м.Дубно, мав посаду «навідник-сапер». Згодом
перевели до в/ч А4896 кулеметником.
|
Солдату Сьоміну Олексію
довелося побувати на всіх гарячих напрямках фронту – Донецький,
Луганський, Харківський, Запорізьський… Останнє несення служби –
49-та штурмова бригада Сумський напрямок. І нарешті отримавши
довгоочікувану відпустку Олексій повернувся в рідне місто. Але
перебуваючи вдома серце Захисника раптово зупинилося.
Солдат Сьомін Олексій
Юрійович помер 13 грудня 2024 року.
У Героя залишилися два
брати.
Похований на Алеї Героїв у
м.Сарни.
 |