Жидов Олександр Альбертович
(солдат ЗСУ)
 

(20.06.2002-16.12.2024)

Народився Олександр 20 червня 2002 року у місті Сарни, тут і проживав.  З 2008 по 2019 роки навчався у Сарненнській НВК «Школа-колегіум» імені Т. Г. Шевченка (нині Сарненський ліцей №1). В початкових класах любив читати, займатися спортом. З предметів улюбленими були математика та хореографія. Адже одночасно займався в Сарненській хореографічній школі, яку закінчив у 2018 році за спеціалізацією «бальна і народна хореографія». Любив ходити в ліс по гриби, ловити рибу та грати у футбол. По закінченню школи, вищу освіту здобував у Міжнародному економіко-гуманітарному університеті імені Степана Демʼянчука. У 2023 році Олександр отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Компютерні науки» та продовжив  навчання на магістратурі факультету історії, географії і туризму, і вже в лютому нинішнього мав отримати диплом. Навчання поєднував з роботою – працював продавцем в будівельному гіпермаркеті «Епіцентр».

У вересні 2023 року Олександр підписав контракт із 95-ю окремою десантно-штурмовою бригадою. Служив солдатом на посаді оператора дронів. Мав позивний «Янгол» (це позивний загблого близького побратима. Вони домовилися, якщо той загине, то Сашко візьме цей позивний собі).

   

За сумлінну службу, у липні 2024 року, Солдат Жидов Олександр був нагороджений Головнокомандувачем ЗСУ медаллю «Золотий Хрест». Також мав медаль «Ветеран війни».

Спочатку Олександр з побратимами боронили кордони України  на Купянському напрямку, згодом на Лиманському та Торецькому. А серпні їх підрозділ перекинули на Курщину.

Солдат Жидов Олександр Альбертович загинув 16 грудня 2024 року, під час бойових дій поблизу пункту пропуску «Суджа» Суджанського району Курської області російської федерації. Героєві навіки 22.

Олександр був ще зовсім молодим. Попереду в нього було ціле життя, сповнене мрій, планів і прагнення жити в незалежній Україні. Він мав кохану дівчину, якій збирався освідчитись коли прийде у відпустку… Його оптимізм, комунікабельність і готовність завжди прийти на допомогу стали рисами, які запам’ятаються всім, хто його знав. Це був люблячий син, турботливий брат і вірний друг.

У Героя залишилися батьки та сестра.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.  

«На війну Сашко пішов добровольцем. Чекав 21-го року, щоб підписати контракт без письмової згоди батьків. І вже коли все пройшов і підписав контракт то поставив усіх нас перед фактом, що йде на війну:  і друзів, і батьків та  рідних. Хотів піти воювати ще з перших днів повномасштабного вторгнення, завжди казав, - якщо не ми то хто…»

 

згадує сестра Героя.

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ