Бігун Віталій Григорович

Бігун Віталій Григорович
(солдат ЗСУ)

(04.11.1980 – 15.01.2025)

Віталій народився у с.Довге Сарненського району, де на той час проживала родина. А вже в перший клас він пішов у м. Сарни. Навчався у Сарненській гімназії (нині ліцей №5). В дитинстві любив проводити час на Житомирщині в гостях у бабусі з дідусем. Допомагав їм по господарству, пас худобу, ходив в ліс по гриби та ягоди. А особливо любив з дідусем порибалити. Навіть був період, коли він там деякий час відвідував місцеву школу.

Після закінчення 9 клас, Віталій, з 1996 по 1999 роки, навчався у групі "Механізатор" Сарненському СПТУ-21 (нині ЗП(ПТ)О «Сарненський аграрно-технологічний професійний коледж»), де здобув професію «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва». Але працював не за фахом - допомагав батьку на будовах (був мулярем, штукатуром, теслею).

Віталій рано одружився і вже у дев’ятнадцять років у нього народився первісток. Але дружина у 2021 році померла. І йому довелося самостійно допомагати вже дорослому сину будувати його життя…

Віталій пропрацював на будівництві до квітня 2024 року та був мобілізований до лав ЗСУ. Спочатку службу проходив на кордоні з білоруссю. Далі їх відправили на Харківський напрямок. Служив солдатом у складі 11 Краматорського прикордонного загону «Форпост». Мав позивний «Стрілець».

Ще в черві 2024 року його відпустили в короткострокову відпустку на весілля сина. Рідні й гадки не мали що це їх остання зустріч…

Для рідних і близьких загибель Віталія стала непоправною втратою. Він був добрим, справедливим, люблячим батьком, турботливим сином та братом, найкращим дядьком, вірним товаришем та побратимом. Мужній, відданий, добрий – таким він залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.

Про службу рідним Віталій ніколи не скаржився, говорив що хлопці в загоні дружні, всім діляться. Так всі вони разом і загинули від масованого артилерійського обстрілу.

15 січня 2025 року на Харківщині, виконуючи бойове завдання, солдат Бігун Віталій Григорович, загинув від вибухової травми. Йому було лише 44 роки…

У Героя залишилися син, мама, сестра, брат, який нині також боронить Україну в лавах ЗСУ та племінники.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.