Олег народився та проживав у м.Сарни, був другою дитиною в сім'ї. У 2014 році, з похвальним листом, закінчив ЗОШ №4 (нині ліцей). Завжди був активним у житті школи, приймав участь в багатьох олімпіадах. Мав авторитет серед молоді, завзято займався футболом, спільно з братом мав хобі — колекціонував значки та марки. Закінчив Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України за спеціальністю технік-будівельник. У 2017 році Олега призвали на військову строкову службу, яку проходив м. Одеса в МВС України, де він отримав звання «Старший матрос», але згодом за станом здоров’я був переведений у в/ч м.Миколаїв. За сумлінну службу був відзначений почесною нагородою «За зразкове виконання службових обов’язків».

7 лютого 2023 року Олег мобілізувався до лав ЗСУ, бо не міг вчинити інакше. Вірив, що бореться за правду, за свободу, за майбутнє. Служив у 14-ій окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого на посаді кулеметника, пізніше оператором дронів. Мав позивний «Матрос». Під час служби у ЗСУ активно займався волонтерством, разом з небайдужими людьми збирав гроші на дрони для свого підрозділу.

Олег Прозапас, людина з великим серцем і світлою душею. Любив життя, був добрим, щирим і справедливим. Завжди підтримував друзів, шанував родину, мав міцну віру в Бога та в перемогу України. Мріяв побудувати кар’єру, створити родину та бути опорою для мами.

6 лютого 2025 року, виконуючи бойове завдання на Куп’янському напрямку Харківської області, старший солдат Олег Прозапас загинув. Тепер йому назавжди 28...

У Героя залишилися мама, сестра та брат.

Похований на Алеї Героїв у м. Сарни.

А, що Він бачив в двадцять вісім?
Крім боротьби, вогню війни?
За Україну, йдуть з Полісся
Найкращі воїни-сини.
А, що сказати про майбутнє?
Вся молодь, нині, в прапорах,
Що небо обняло, могутнє,
І потонуло у сльозах…
Гнатюк Тамара

Мій брат був доброю і відповідальною людиною. Любив футбол і мріяв пограти в «STALKER2» Коли отримав повістку  і пройшов медкомісію в ТЦК сказали: «збирай речі, сьогодні виїжджаємо», він  так і зробив.

З фронту розказував цікаві, іноді жахливі історії. Одного разу  до їхніх позицій просувалися 4 танки та 6 БМП росіян. Олег подумав, що це кінець, але танки чомусь почали стріляти по своїх позиціях, а згодом їх розбила наша артилерія.

(рідний брат)

За особисту мужність і самовідданість, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України згідно Указу Прездента Українистаршого солдата Олега Прозапаса нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).