Народився Григорій 3 жовтня 1991 році у місті Сарни, тут і проживав. Навчався у Сарненській НВК «Школа-колегіум» імені Т. Г. Шевченка (нині Сарненський ліцей №1). По закінченню школи, з 2006 по 2011 роки продовжив навчатися у ВПУ-22 м.Сарни за спеціальністю «технік-механік». Згодом одружився, разом з дружиною Світланою виховували доньку Ксенію. У мирному житті захоплювався риболовлею та весь свій вільний час присвячував родині.

У 2015 році був призваний на військову строкову службу. Більшу частину служби перебував в м. Нова Каховка, на охороні мосту. Після завершення служби повернувся в рідне місто, працював будівельником.

З листопада 2017 року Григорій проходив службу за контрактом в зоні АТО в лавах 24-тої окремої механізованої бригади імені короля Данила. В травні 2018 році був звільнений в запас.

Однак після повномасштабного вторгнення 18 липня 2022 році був мобілізований до лав ЗСУ, служив у 14-му окремому стрілецькому батальйоні «Полісся», мав позивний «Гриня». Службу проходив на Сумському, Торецькому напрямку. Разом із побратимами він одним із перших став на оборону Бахмута. Саме ті важкі бої та умови фронту підірвали його здоров’я. У 2023 році через численні поранення та погіршення стану здоров’я Григорія перевели до роти охорони Сарненського районного центру комплектування та соціальної підтримки. Він залишився вірним військовому обов’язку, відповідальним, чесним і незламним. За сумлінну службу неодноразово був нагороджений численними грамотами.

Він ніколи не цурався тяжкої праці та завжди був готовий допомогти іншим. Він не залишав нікого в біді, підтримував друзів, родину, громаду.

12 лютого 2025 року солдат Присяжний Григорій Ігорович помер від ускладнень хвороб, отриманих під час виконання військового обов'язку та старих поранень, які отримав захищаючи кожного з нас.

У Героя залишилися дружина, донька, сестри та брат.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.