Роман Антончик народився у селі Великі Цепцевичі (колишній Володимирецький район). Коли хлопчикові виповнився один рік, родина переїхала до міста Сарни. Тут він навчався спочатку у ЗОШ №1, а згодом закінчив ЗОШ №3 (нині гімназія). Пізніше здобув фах механізатора у місцевому ВПУ-22. Строкову військову службу проходив у Сарненській військовій частині зв’язку. Після звільнення в запас деякий час працював механізатором на фермі в селі Немовичі, а згодом їздив на заробітки на будівництва до Москви, Києва, Одеси та інших міст.

До мобілізації Роман Сергійович працював у Сарненському лісгоспі. У травні 2024 року був призваний до лав Збройних Сил України та проходив службу у складі 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Мав позивний «Антон». Майже рік сумлінно виконував свій військовий обов’язок, захищаючи територіальну цілісність і незалежність України.

9 квітня 2025 року, в районі населеного пункту Виїмка на Донеччині, солдат Роман Антончик загинув. Він назавжди залишиться у пам’яті як справжній воїн, мужній син свого народу, який до останнього подиху стояв на сторожі рідної землі.

У Героя залишилися дружина та діти.

Похований на кладовищі в селі Яринівка Ремчицького старостинського округу.