Сергій Олексійович проживав у місті Сарни, був мобілізований у травні 2024 року та проходив службу у лавах 22-ї окремої механізованої бригади. Відважний військовий, надійний побратим, справжній чоловік, який став на захист України у найтяжчий для неї час.

За життя Сергій залишався доброю, щирою людиною, яку поважали всі, хто мав честь знати його. Вірний своїм принципам, він завжди підтримував рідних, друзів і побратимів, надихаючи інших своєю стійкістю та мужністю.

У цивільному житті Сергій був люблячим чоловіком, турботливим батьком та надійною опорою для своєї родини.

20 квітня 2025 року серце молодшого сержанта Шилова Сергія Олексійовича раптово зупинилося під час служби у Харківській області.

У Героя залишились дружина, донька та син, який сьогодні гідно продовжує справу батька в лавах Збройних Сил України.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.