Микола народився у м.Сарни. Був молодшим з двох братів. Навчався у Сарненському ліцеї №2. У дитинстві любив ходити до лісу збирати гриби та ягоди, захоплювався риболовлею. Згодом здобув фах столяра у Сарненському ВПУ №22. По завершенню навчання працював на різних роботах. Останні роки до повномасштабного вторгнення працював у ПАТ АЕС Рівнеобленерго.

Хоча Микола за станом здоров’я не проходив строкову військову службу, але з перших днів повномасштабного вторгнення, не вагаючись, вступив до лав ТРО: служив у складі 104 бригади ТРО 60 батальйону «Поліські вовки». Мав позивний Сім. В складі бригади виконував бойові завдання в районі н.п. Бахмут на Донеччині. З січня 2024 року був переведений командиром відділення у 117-у окрему важку механізовану бригаду, яка базувалася на Запорізькому напрямку. Воював на різних напрямках фронту: Мала Токмачка, Роботине. Був щирою і доброю людиною, з почуттям гумору. Незважаючи на суворі будні війни, знаходив час щоб жартами підтримати побратимів та рідних.

28 січня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку, зв’язок із Миколою обірвався. Тривалий час його вважали зниклим безвісти. Згодом експертиза підтвердила загибель старшого солдата Миколи Новацького біля н.п. Вербове Пологівського району Запорізької області.

У Героя залишились мама, син, брат та вітчим.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.