Василь Рощик народився 3 січня 1983 року у селі Соломіївка на Дубровиччині. У 1998 році закінчив загальноосвітню школу міста Сарни. З 1998 по 2001 роки навчався у Сарненському ВПУ №22, де здобув фах механізатора меліоративних робіт та водія.

У мирному житті Василь працював на різних роботах — від консультанта торговельного центру до будівельника. Він був працьовитим, відповідальним і завжди готовим допомогти. У 2007 році Василь одружився. Разом із дружиною Людмилою виховували доньку Василину. Він захоплювався історією, любив читати книги. Для рідних і односельців назавжди залишиться добрим, щирим і працьовитим чоловіком. Його знали як людину з «золотими руками» — саме за його активної участі проводилися роботи з ремонту церкви та будівництва каплиці біля курган-могили у селі Кураш. Його праця й добрі справи назавжди залишаться в пам’яті людей.

17 травня 2023 року Василь добровільно став до лав Збройних Сил України. Службу проходив у складі 121-ї окремої бригади територіальної оборони. Мужньо боронив Україну, проявляв стійкість і відвагу, виконував бойові завдання на Херсонському та Запорізькому напрямках.

17 вересня 2025 року солдат Рощик Василь Васильович загинув поблизу населеного пункту Степногірськ Васильківського району Запорізької області, віддавши життя за свободу і незалежність України.

У Героя залишилися мама, дружина, донька та сестри.

Похований на місцевому кладовищі у селі Соломіївка Дубровицької територіальної громади.