Василь народився у селі Соломіївка Дубровицької громади. Для рідних і односельців він назавжди залишиться добрим, щирим та працьовитим. Василя знали як людину з «золотими руками» – саме його зусиллями здійснювалися роботи з ремонту церкви та будівництва каплиці біля курган-могили у селі Кураш. Його праця та добрі справи назавжди залишаться у пам’яті людей.

Із травня 2023 року проходив службу у складі 121-ї окремої бригади територіальної оборони. Він мужньо боронив країну, проявляючи стійкість і відвагу, виконував бойові завдання на багатьох напрямках та залишався вірним присязі до останнього подиху.

17 вересня 2025 року, на Запорізькому напрямку, солдат Рощик Василь Васильович загинув.

У Героя залишилися мама, дружина, донька та сестри.

Похований на місцевому кладовищі у селі Соломіївка Дубровицької ТГ