У мирному житті Петро працював на СТО — був майстром своєї справи, працьовитим і відповідальним, завжди готовим прийти на допомогу. Любив риболовлю, цінував спокій, щирі розмови та прості радощі життя. Добрий, привітний і відкритий — таким його назавжди пам’ятатимуть рідні, друзі й усі, хто мав честь знати Петра.

У серпні 2025 року Захисник, позивний «Смайлік», був мобілізований до лав 71-ї єгерської бригади. На службі мужньо та стійко виконував військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі й бойовим побратимам.

17 грудня 2025 року Петро Степанович помер у лікарні внаслідок ускладнень від поранень, отриманих під час виконання бойового завдання на Сумщині.

У загиблого Героя залишилися дружина, двоє синів та сестра.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.