47-річний солдат Шапірко Роман Дмитрович все життя прожив у рідних Сарнах. Упродовж багатьох років працював контролером-касиром у ТОВ фірма «Ринок», де його знали як відповідального та порядного працівника, якого поважали колеги й містяни. У мирному житті Роман був відкритою та дружелюбною людиною, користувався повагою серед знайомих і друзів. Любив природу, ліс і риболовлю — тихі моменти, де знаходив душевний спокій.

У березні 2025 року Роман був мобілізований до лав ЗСУ. Відтоді його життя стало частиною фронтових буднів і бойових завдань. Проходив службу водієм у складі 156 окремої механізованої бригади, у 120-й мінометній батареї мотопіхотного батальйону. Саме там серед побратимів він отримав позивний «Driver», під яким його знали й поважали, виконував бойові завдання на Сумщині, Донеччині. Побратими цінували Романа за надійність, відповідальність і мужність. Він належав до тих, хто не вагається в складну хвилину й завжди підставить плече.

У Героя залишилися дружина, три доньки та три сестри.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

Війна безжально пише чорні дати.
Палить імʼя, того хто був Живий…
Світ зустрічає Новорічне свято,
а ми завмерли… під курантів бій.
І знов, Героя, Його рідне місто
із болем проведе в останню путь.
Роман проживав відкрито, просто, чисто —
Такими й Його діти виростуть.
Для побратимів — мужній, гідний «Driver»,
Для нас — болюча втрата, Захисник.
На памʼять в серці має чесне право…
Щоб слід Його, ніколи тут не зник!
Тамара Гнатюк