Роман Шапірко народився 30 липня 1978 року в місті Сарни. Після закінчення 9 класів ЗОШ № 5 (нині — Сарненський ліцей № 5) вступив до ВПУ-22, де здобув спеціальність механізатора меліоративних робіт.

Із 2004 року Роман Дмитрович працював контролером-касиром у ТОВ фірма «Ринок». Його знали як відповідального, порядного та сумлінного працівника, якого поважали колеги й мешканці міста. У мирному житті Роман був відкритою та дружелюбною людиною, користувався щирою повагою серед друзів і знайомих. Він жив просто, без зайвих слів. Любив природу, ліс і риболовлю — ті тихі миті, в яких знаходив душевний спокій.

У березні 2025 року Роман був мобілізований до лав Збройних Сил України. Відтоді його життя стало частиною фронтових буднів і бойових завдань. Він проходив службу водієм у складі 156-ї окремої механізованої бригади, у 120-й мінометній батареї мотопіхотного батальйону. Після проходження навчання у військових центрах міст Рівне та Полтава у травні 2025 року був направлений на Сумщину, зокрема до населених пунктів Юнаківка та Садки. З серпня 2025 року підрозділ було переведено на Донеччину, де Роман брав участь у бойових діях із захисту міст Дружківка та Костянтинівка.

Побратими цінували Романа за надійність, відповідальність і мужність. Він належав до тих людей, які не вагаються у складну хвилину й завжди готові підставити плече. Саме серед побратимів він отримав позивний «Driver», під яким його знали та поважали. Роман був щирим патріотом, здатним на самопожертву, що робило його незламним у боротьбі з ворогом.

23 грудня 2025 року, під час виконання бойового завдання, солдат Шапірко Роман Дмитрович загинув у місті Костянтинівка Донецької області.

У Героя залишилися дружина, три доньки та три сестри.

Похований на Алеї Героїв у місті Сарни.
 

Війна безжально пише чорні дати.
Палить імʼя, того хто був Живий…
Світ зустрічає Новорічне свято,
а ми завмерли… під курантів бій.
І знов, Героя, Його рідне місто
із болем проведе в останню путь.
Роман проживав відкрито, просто, чисто —
Такими й Його діти виростуть.
Для побратимів — мужній, гідний «Driver»,
Для нас — болюча втрата, Захисник.
На памʼять в серці має чесне право…
Щоб слід Його, ніколи тут не зник!
Тамара Гнатюк