Краснік Володимир Федорович

Краснік Володимир Федорович

(сержант ЗСУ)

(25.09.1981 - 16.01.2023)

Народився Володимир в м.Сарни, проживав по вул.Весела. З 1988 по 1997роки навчався в Сарненській ЗОШ № 4 (нині Сарненський ліцей № 4). З дитинства цікавився футболом та грав на то час за футбольну команду «Маяк» м.Сарни. Після закінчення школи вступив до ПТУ № 21 (нині ДПТНЗ «Сарненський професійний аграрний ліцей»). Закінчивши навчання у 1999 році пішов працювати водієм у приватне підприємство.

У 2003 році був призваний на строкову службу до армії, де відслужив сім місяців. Після закінчення служби підписав контракт та вісім місяців прослужив миротворцем в ООН Ірак.

У 2014-2015 рр. служив в АТО у формуванні 54-Ї окремої механізованої бригади ім.Гетьмана Івана Мазепи. Коли повернувся зі служби, надалі продовжив працювати водієм-перевізником у ФОП «Єленець».

41-річний Володимир Краснік із першого дня війни пішов захищати Батьківщину. Мав позивний «Токіо».

Служив у формуванні Яворівської 24-ї штурмової ОМБр, мав звання сержанта. Приймав участь в обороні міста Попасна, Луганської області. Під час штурмових дій на Херсонському напрямку отримав поранення. Після лікування повернувся у стрій і продовжив нищити окупантів біля м. Бахмут, Донецької області.

Загинув 16 січня 2023 року під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Кліщіївка Донецької області: ворожий снаряд обірвав життя Токіо і чотирьох його побратимів.

У Героя залишились мати, дружина та діти. Похований на Алеї Героїв у м. Сарни.

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі відповідно до Указу Президента України, орденом «За мужність» III ступеня нагороджено молодшого сержанта Красніка Володимира Федоровича (посмертно).