|
Ярослав Григорович активно співпрацював
із організаціями «Інваспорт» (м. Рівне) та «Спорт для
всіх» (м. Сарни). Регулярно організовував для учнів
триденні збори в урочищі «Дубини» на
військово-патріотичну гру «Сагайдак». Там під його
наставництвом діти вчилися орієнтуванню на місцевості,
розпалюванню вогнищ, встановленню наметів та перемагали
у змаганнях зі стрільби, метання списа й естафетах. Він
був взірцем здорового способу життя, а учні поважали
його за справедливість, чесність та вірність принципам.
У вільний час захоплювався риболовлею.
З перших днів повномасштабного вторгнення
Ярослав Григорович став на захист Батьківщини у лавах
Збройних сил України. Служив у 60-му батальйоні 104-ї
бригади територіальної оборони. Побратими обрали йому
позивний «Лектор» — за надзвичайне вміння пояснювати
складні речі, підтримувати та об’єднувати людей навколо
спільної мети.
Захисник пройшов через найважчі бої:
дістав поранення під Табаївкою на Харківщині та контузію
поблизу Дружківки на Донеччині. Згодом служив командиром
2-го відділення контрдиверсійної боротьби на Сумщині. За
мужність та сумлінну службу був нагороджений відзнакою
«За службу» 28-ї ОМБр імені Лицарів Зимового походу,
медаллю «За жертву крові в боях за волю України»,
численними грамотами та подяками.
7 березня 2026 року старший сержант Новак
Ярослав Григорович загинув біля с.Коньок
Есманської громади Шосткінського району Сумській
області, рятуючи своїх побратимів - виносив пораненихіз
поля бою.
У Героя залишилися дружина, дві доньки,
мама та брат.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.
Учитель. Військовий. Тато.
Поліський Вовк, Ярослав.
Утратили знову солдата,
Життя за свободу віддав!
Отримав освіту, і серце
своє для дітей присвятив!
Клуб, що «Соколятими» зветься,
для юних, Герой сотворив!
Найкращий в роботі і службі.
Відкритий, для всього і всіх…
Як «Лектор», Він вірний у дружбі,
втішав побратимів своїх.
Мав безліч відзнак і медалей
за мужність і стійкість в бою.
Громада в скорботі, печалі.
Пішов… за родину свою…
Тамара Гнатюк
«Ярослав був для мене другом,
побратимом і братом. Це була чуйна, добра та справедлива
людина, яка вміла адекватно оцінювати будь-яку ситуацію.
Зараз мені дуже не вистачає його порад. У моєму телефоні
він і досі підписаний як «Ярослав Мудрий». Він був
надзвичайно розумним, нам усім є чому в нього повчитися.
Ярослав житиме вічно в наших серцях. Справжній Герой
України! Героям слава!»
Штукун Валерій («Штука»)
«Григорович був не просто воїном — він
був людиною честі, сили і великого серця. Той, хто не
сховався, коли було страшно, а став там, де найважче.
Той, хто любив життя, друзів, рідних — і віддав усе
заради їхнього майбутнього. Його вчинок — це більше, ніж
подвиг. Це доказ того, що справжня мужність існує. Він
залишив після себе не лише біль втрати, а й глибоку
повагу, вдячність і пам’ять, яка не згасне. Такі люди не
йдуть назавжди. Вони залишаються в наших серцях, у
спогадах, у кожному мирному дні, який ми маємо завдяки
їм».
Міша Велісейко
«Ти був людиною, про яких говорять —
справжній.Сміливий, незламний, той, хто завжди йшов до
кінця, навіть коли було важко.У твоїх словах була
мудрість не по роках, а в серці — велика любов до людей
і рідного поліського краю.Ти вмів розповідати історії
так, що кожне слово залишалось у пам’яті.Навіть у
найтемніші часи ти не забував про друзів, підтримував,
знаходив потрібні слова й залишався поруч.Навіть
поранений, крізь біль, ти співав «Ой, русява
наречена…».У цьому був весь ти — сильний духом, світлий
душею і незламний до останнього.Твоя сила була не лише в
мужності, а й у людяності.Побратим, друг, людина
честі.Світла пам’ять про тебе житиме в серцях тих, хто
мав щастя тебе знати.Герої не вмирають».
Касперчік Андрій
«Що я можу сказати про Новака Ярослава
Григоровича, це був мій справжній друг і побратим, це та
людина яка прийшла мені на допомогу коли вона була
дійсно потрібна. Побратим це не просто слово це той хто
криє тобі спину. Ми разом із ним винесли не одного
загиблого і не одного пораненого, він завжди приходив на
допомогу, коли це було потрібно. Мені досі не віриться
що його не має. Він справжній Герой і я дуже надіюсь що
його відзначать цією нагородою. Із таких як він мають
брати наступні покоління приклад. Справжній патріот
своєї країни, батько для своїх дітей і чоловік своєї
дружини».
Андрій Опалько
 |
