|
Новак Ярослав Григорович
(старший сержант
ЗСУ)
(09.04.1977-07.03.2026)

|
 |
Ярослав народився у Сарнах, навчався у
Сарненській ЗОШ №2 (нині ліцей). Після дев’яти класів
вступив до Івано-Франківського технікуму фізичної
культури, де займався греко-римською боротьбою. Пізніше
здобув ще одну вищу освіту у Кам’янець-Подільському
університеті за спеціальністю «дефектолог,
вчитель-логопед, олігофренопедагог».
Багато років присвятив роботі з дітьми.
Працював у Спеціальній школі №1 села Чудель, займався
вихованням молоді, організовував спортивні та
навчально-військові заходи, створив у закладі осередок
дитячого козацького товариства «Соколята». У 2006 році
був визнаний кращим учителем року області, мав звання
«старший вчитель» та «вчитель-методист». Колеги й учні
пам’ятають його як щиру, відкриту і небайдужу людину.
З перших днів повномасштабного вторгнення
Ярослав став до лав Збройних сил України. Служив у 60
батальйоні 104 бригади територіальної оборони. Побратими
знали його за позивним «Лектор» - за вміння пояснювати,
підтримувати та об’єднувати людей. Захисник пройшов
важкі бої, мав поранення під Табаївкою на Харківщині,
отримав контузію під Дружківкою на Донеччині. Служив
командиром 2 відділення контрдиверсійної боротьби на
Сумщині. |
|
За сумлінну службу був відзначений
нагородами, зокрема відзнакою «За службу» 28 окремої
механізованої бригади імені Лицарів Зимового походу,
медаллю «За жертву крові в боях за волю України»,
грамотами та подяками.
7 березня 2026 року старший сержант Новак
Ярослав Григорович загинув у Сумській області, рятуючи
своїх побратимів.
У Героя залишилися дружина, дві доньки,
мама та брат.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.
Учитель. Військовий. Тато.
Поліський Вовк, Ярослав.
Утратили знову солдата,
Життя за свободу віддав!
Отримав освіту, і серце
своє для дітей присвятив!
Клуб, що «Соколятими» зветься,
для юних, Герой сотворив!
Найкращий в роботі і службі.
Відкритий, для всього і всіх…
Як «Лектор», Він вірний у дружбі,
втішав побратимів своїх.
Мав безліч відзнак і медалей
за мужність і стійкість в бою.
Громада в скорботі, печалі.
Пішов… за родину свою…
Тамара Гнатюк
 |
|