Радько Сергій Валентинович

(сержант ДПСУ)

 

(22.04.1998 - 21.01.2023)

Народився Сергій у м.Сарни. Навчався у Сарненській ЗОШ№2. Під час навчання в школі зарекомендував себе як старанний, дисциплінований, працеюбний, уважний учень. Після закінчення середньої школи поїхав до Будапешту, де почав працювати на заводі. Тут також був старанним та сумлінним працівником. Сергій був позитивним, працелюбним, ввічливим та цілеспрямованим. У вільний час почав малювати, писати вірші, складати картини з пазлів та займатись спортом. Був комунікабельний та мав багато друзів. Після повернення з-за кордону вирішив вступити на військову службу до ЗСУ, Під час проходження служби отримав військове звання «молодший сержант» Державної прикордонної служби України.

З початком повномасштабного вторгнення 24-річний Сергій Радько став на захист рідної землі ще в березні 2022 року, підписавши контракт, адже був патріотом своєї країни.

 Служив сержантом прикордонної служби у Мукачівському прикордонному загоні імені героїв Карпатської Січі. Мав позивний Єнот. Був влучним стрільцем, через що отримав посаду «снайпер».

Навіть перебуваючи в окопах не покинув своє улюблене заняття – писати вірші:

  

«Воїн»

…Хочу розповісти історію я

Щоб ваша душа її прийняла

Про Воїна хочу розповісти

Щоб всі люди знали хто він такий.

І взагалі є в Україні дуже багато таких

Але не як у фільмах, в обладунках крутих

Не такий він, аж ніяк не такий

Воїн це просто простий чоловік

Який життям звичайним жити звик,

Він може бути боксером який винесе в миг

Лікар який лікує в людях жахливий поріг

Музикант спів якого лунає за ріг

Воїном може бути сантехнік і газовик

Навіть жінка яка робить смачний пиріг

І так далі, кожен із них

Чому прості люди спитаєте ви,

То ось такі то ось такі

Ви думали що він має бути крепкий, здоровий міцний,

А я вам скажу що ні не завжди

Я сам зрозумів тільки хто воїн тоді,

Коли в нашу країну принесло горе й біду

І нажаль людську смерть не одну

Війна Україну вкусила як як змійка гримуча

Укус для всіх нас був дуже болючий

Жах для людей неминучий

Який підкрадався до українців рішуче

В цьому вина однієї людини жаднючій

Той що вкусив Україну, змій той гримучий

Вся планета знає що то за змій

Рідкісний вид, один він такий

Давайте разом відповімо

Що це за змій, так це путін ху.ло…

Сержанта

Радька

Сергія Валентиновича

нагороджено

Орденом «За мужність»

ІІІ ступеня (посмертно).

 

Бойовий шлях Сергія був нелегкий: одинадцять місяців захищав Україну в напрямках Житомир, Лиман, Краматорськ, Харків, Луганськ… Загинув 21 січня 2023 року, під час виконання бойового завдання, в районі населеного пункту Кармазинівка Луганській області, внаслідок артилерійського обстрілу.

У Героя залишилися тато, брат, сестра з племінниками.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ