Цицюра Володимир Володимирович
(солдат ЗСУ)

 

(17.06.1978-14.09.2024)

 

Володимир народився та виріс у місті Сарни. У 1995 році закінчив 9 класів Чудельської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. Окрім загальної освіти, хлопець здобув тут фах столяра та навчився майстерно працювати з деревом.

Через передчасну смерть батька Володимиру довелося подорослішати дуже рано. Уже в 16 років він пішов працювати, аби підтримати родину та стати опорою для близьких. Спочатку трудився різноробочим, згодом — на пилорамі та місцевій хлібопекарні. Він ніколи не цурався важкої праці, звик всього досягати чесно та власною справою.

У цивільному житті Володимир був надзвичайно щирою, доброю та працьовитою людиною. Земляки пам’ятають його як простого чоловіка з великим серцем, готового допомогти та підставити плече кожному у скрутну хвилину. Для друзів він залишався надійним і світлим товаришем, а для рідних — турботливим сином і братом. Хоча власної сім’ї Володимир створити не встиг, він завжди опікувався своїми сестрами. Серед захоплень чоловіка особливе місце займав футбол, якому він присвячував вільний час.

11 липня 2024 року Володимир приєднався до лав Збройних Сил України. Військову службу проходив у складі 41-ї окремої механізованої бригади. Вірний військовій присязі, він мужньо виконував бойові завдання, захищаючи рідну землю від російських окупантів.

14 вересня 2024 року під час виконання чергового бойового завдання у Курській області автомобіль, у якому перебував воїн, підірвався. З того дня Володимир вважався зниклим безвісти. Понад півтора року рідні жили надією, вірили у диво та щодня чекали бодай короткого звістки. Проте ДНК-експертиза, результати якої надійшли 4 травня 2026 року, безжально обірвала всі сподівання, підтвердивши загибель захисника.

У Героя залишилися дві сестри.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

 

Сарненська громада у скорботі…
Знову звістка чорна обняла:
у бою важкому, там, на фронті
піднялись у небо два крила…
Володимир виріс в місті Сарни,
був усім готовий помогти.
Ворог зруйнував щасливі плани —
Рідний край, Герою, захисти!
Став на захист, і тримався гідно,
Вірний своїй правді до кінця.
Добру звістку так чекали рідні…
Вірою щодня жили серця.
Та на жаль, не справдилась надія.
Курська область. Вересень. Болить.
Тепер душу Воїна зігріє,
те, що Україна буде жить.
Тамара Гнатюк

 

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ