|
Шапірко Володимир
Володимирович
(солдат ЗСУ)
(24.09.1988 -17.05.2026)
|
 |
Володимир народився і виріс у місті
Сарни. Тут минули його дитячі та юнацькі роки, тут
формувався його характер — щирий, відкритий до людей і
водночас твердий у своїх переконаннях. Навчався у
Сарненській ЗОШ №2, згодом закінчив СарненськеПТУ-21
(нині ЗП(ПТ)О "Сарненський аграрно-технологічний
професійний коледж"), де здобув спеціальності водія,
слюсаря та електрика. Протягом 2006–2007 років проходив
строкову військову службу.
У цивільному житті Володимира знали як працьовиту,
відповідальну та доброзичливу людину. Він любив рідне
Полісся, його ліси, річки та риболовлю. Цінував родину,
друзів і прості життєві радості. За просту й товариську
вдачу у місті його тепло називали «Буханка». Працював на
різних роботах в Україні та за кордоном, зокрема
охоронцем на Київщині, завжди намагаючись забезпечити
родину та допомогти сестрам.
24 лютого 2022 року, у перший день
повномасштабного вторгнення, Володимир свідомо й без
вагань став до лав добровольців. Спочатку проходив
службу у військовій частині А0153 в рідних Сарнах. Із
березня 2024 року виконував бойові завдання у складі
116-ї окремої механізованої бригади на Куп’янському
напрямку. У вересні 2025 року продовжив службу в 68-й
окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша, у складі
якої боронив Україну на Покровському, а згодом — на
Сумському напрямках. Володимир мав позивний «Шапероні».
Він виконував обов’язки командира відділення та
командира бойової машини у розвідувальному підрозділі.
Побратими поважали його за мужність, рішучість, залізну
витримку та готовність підставити плече у найважчі
моменти. За зразкову службу Захисник був нагороджений
відзнакою «За сумлінну службу» та «Хрестом Воїна-Єгеря»
І ступеня. |
«У січні 2026 року, після поранення, Володимир
нарешті отримав довгоочікувану відпустку. Проте, побувши зовсім
трохи з рідними, він уже поспішав назад — до своїх побратимів.
Син щодня згадував про них і невпинно переймався: як вони там
без нього?» — згадує мама.
17 травня 2026 року солдат Володимир Шапірко
загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного
пункту Барабашівка Сумської області.
У Героя залишилися мама, дві сестри та
племінники.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.
|
 |
Громада у жалобі знов сьогодні,
нестерпний біль упав, як чорний сніг.
Загинув Воїн — мужній «Шапероні» —
інакше жити Він ніяк не зміг.
Родився й проживав у місті Сарни,
тут формував характер щирий свій.
Його назвали друзі дуже гарно:
«Буханка», адже зовсім був простий.
Любив природу рідного Полісся.
Прості, звичайні речі цінував.
Коли ворожі руки потяглися,
Він впевнено на захист краю став!
Загинув Володимир за свободу
всієї України, усіх нас…
Хоробрий Син хороброго народу,
Героям Слава! Вічність — це їх час!
Тамара Гнатюк |
|
