|
Бриж Олександр Миронович
(солдат ЗСУ)
(28.06.1982 - 05.08.2024)

|
 |
Олександр Миронович народився 28 червня
1982 року у місті Сарни. Навчався у Сарненській
загальноосвітній школі №5, а згодом здобув фах
будівельника у ВПУ-22. У мирному житті працював у сфері
встановлення вікон та дверей, був працьовитим і
відповідальним, сумлінно ставився до своєї роботи та
користувався повагою серед колег і знайомих.
Рідні та друзі пам’ятають Олександра як
щиру, доброзичливу та чуйну людину, яка завжди була
готова підтримати й прийти на допомогу. Він любив
футбол, цікавився історією та географією, цінував
родинне тепло і найбільше любив проводити час із сім’єю
на природі. Саме таким — людяним, відкритим і небайдужим
— він назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав.
16 червня 2024 року Олександр був призваний до
лав Збройних Сил України. Проходив службу у складі 68 окремої
єгерської бригади імені Олекси Довбуша, обіймав посаду навідника
5 єгерської роти. Виконував бойові завдання на території
Донецької області. Серед побратимів мав позивний «Сан». |
5 серпня 2024 року під час виконання бойового
завдання поблизу населеного пункту Новоселівка Донецької області
життя солдата Брижа Олександра трагічно обірвалося.
У Героя залишилися батьки, дві доньки, син, та
два брати.
Похований на Алеї Героїв у м. Сарни.
Сарненська громада знов в жалобі…
Біль лежить, як чорний океан.
«На Щиті» незламності й Свободи
повернувся мужній Воїн «Сан».
З довгої, далекої дороги
в рідне місто… рідні береги…
Бій затих, скінчилися тривоги,
зникли всі турботи й вороги.
Він любив футбол, тепло родини,
людяний, відкритий до усіх.
Як прийшла біда до України —
залишитись осторонь не зміг.
Олександр Миронович лишиться
в памʼяті і друзів і бійців.
Буде вічно рідний край гордиться!
Буде вільним — як Герой хотів!
Тамара Гнатюк
|