Олексій народився 16 серпня 1988 року в місті Сарни. Навчався у Сарненській ЗОШ №4. У 2006 році здобув професію маляра у ВПУ №22. З 2007 року по 2010 роки проходив строкову військову службу в рядах ВВ МВС України в/ч А3027 в місті Ірпінь. Згодом працював у ТОВ «Завод металевих виробів» оператором верстатів з програмним керуванням цеху штамповки. Його знали як добру, щиру та чуйну людину, яка завжди знаходила слова підтримки та не залишалася байдужою до чужих труднощів.

27 серпня 2024 року Олексій був призваний до лав ЗСУ. Проходив службу у складі 17-ї окремої важкої механізованої бригади імені Костянтина Пестушка 2 стрілецька рота, 1 стрілецький батальйон на посаді старшого стрільця-оператора стрілецького відділення. Побратими знали його за позивним «Авраам». Вірний військовій присязі, він мужньо виконував свій обов’язок, боронячи незалежність і територіальну цілісність нашої держави.

17 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання солдат Аврамишин Олексій Ігорович зник безвісти. Упродовж тривалого часу рідні та близькі жили надією та чекали на добру звістку. На жаль, підтвердилося найстрашніше — Захисник загинув районі населеного пункту Ольгівка Курської області російської федерації.

У Героя залишилися мама, брат та дві сестри.

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

В громаді знов болюча звістка —
загинув мужній Олексій.
Поповнилось Небесне військо,
розбито море чистих мрій…
Знов рідне місто зустрічає
дощем і вітром, як слізьми.
Він добрий, щирий — памʼятає
і край, й города і всі ми.
Вірний присязі, Україні —
молитва, віра, святий храм.
Він для сімʼї рідна людина,
Для побратимів «Арваам».
Підтвердилося найстрашніше:
Герой віддав життя своє…
Нехай тепер зігріє тиша,
Була держава! Буде! Є!
Тамара Гнатюк