Олександр народився у селі Новогригорівка Генічеського району Херсонської області. У дитинстві разом із родиною переїхав до Сарн, де пройшли його дитячі та юнацькі роки. Навчався у Сарненській загальноосвітній школі №4. Після її закінчення відразу почав працювати, а згодом проходив строкову військову службу у Морському флоті.

Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він не залишився осторонь. 14 березня 2022 року добровільно став до лав 66-го окремого батальйону територіальної оборони, обравши шлях захисника своєї держави. Для Олександра військова служба була не лише виконанням обов’язку, а й покликом честі та відповідальності. За час служби він заслужив повагу командирів і побратимів, був нагороджений відзнаками та грамотами за сумлінне виконання службових завдань, мужність і відданість військовій присязі.

У 2025 році під час виконання бойових завдань на території Курської області Захисник отримав важке поранення. Попри пережите та тривале лікування, він не зламався і після реабілітації продовжив службу. Згодом був переведений до 158-ї окремої механізованої бригади, де обіймав посаду командира третього міномета. Серед побратимів був відомий за позивним «Гафа».Олександр був людиною сильного характеру, мужнім і відданим Україні Воїном. Він пройшов крізь важкі випробування війни, зберігши стійкість духу, людяність та вірність своїм принципам. Саме таким — щирим, надійним, відповідальним і незламним — він назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів та побратимів.