|
Марчук Роман
Анатолійович
(солдат ЗСУ)
(15.01.1997 - 03.07.2025)

|
 |
Роман народився 15 січня 1997 року в селі
Городище колишнього Березнівського району. Там минули
його дитячі та юнацькі роки, там здобув загальну середню
освіту. Згодом переїхав до Сарн, де навчався у
Сарненському професійно-технічному училищі №21 та здобув
професію автомайстра. Після завершення навчання працював
за фахом на станціях технічного обслуговування міста.
Романа знали як відповідального, працьовитого та щирого
чоловіка, який завжди сумлінно виконував свою роботу,
був надійним другом, люблячим сином, чоловіком і
турботливим батьком. Для своїх рідних був опорою та
людиною, на яку завжди можна було покластися.
Коли на українську землю прийшла велика війна, Роман не
залишився осторонь. З початком повномасштабного
вторгнення став до лав захисників України, вступивши до
104-ї окремої бригади територіальної оборони «Поліські
вовки». Згодом продовжив службу у складі 105-ї бригади
територіальної оборони. Військовий шлях Романа пролягав
через найгарячіші ділянки фронту, виконував бойові
завдання поблизу Соледара, а пізніше у складі 46-ї
окремої десантно-штурмової бригади брав участь у боях
біля Мар’їнки на Донеччині. Там отримав поранення, однак
після лікування та відновлення знову повернувся до
побратимів і продовжив захищати Україну. Останні бойові
завдання виконував у районі населеного пункту Олексіївка
Волноваського району Донецької області. |
3 липня 2025 року під час виконання бойового
завдання Роман зник безвісти. Довгі місяці рідні жили надією та
вірою, чекали на звістку, яка б повернула спокій у їхні серця.
Та, на жаль, дива не сталося. За результатами ДНК-експертизи
підтверджено загибель Воїна.
У Героя залишилися мама, дружина, син та брат.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни. |