|
Сербенюк Костянтин Сергійович
(лейтенант ЗСУ)
(09.05.1990 -
06.07.2024)
|
 |
Костянтин народився 9 травня 1990 року в
Сарнах. Тут минули його дитинство та юність, тут він
зростав, мріяв і будував плани. Закінчив Сарненський
ліцей №5, згодом здобув фах землевпорядника в
Національному університеті водного господарства та
природокористування, працював за спеціальністю у ПП
«Земельно-кадастровий та архітектурний центр».
Близькі згадують Костянтина як
надзвичайно чесну, спокійну та розважливу людину. Він
мав світлу душу, умів уважно вислухати й підтримати
мудрим словом. Любив художню літературу та футбол,
захоплювався кулінарією, ходив по гриби, цінував дружні
зустрічі, які часто відбувалися саме в його гостинній
оселі. Самостійно вивчав англійську мову й мріяв
подорожувати, побачити світ. А найбільше - хотів
створити власну сім’ю та планував зробити пропозицію
коханій дівчині… |
У 2014 році Костянтин пройшов строкову службу, а
в січні 2023-го, коли Україна проходила через найтяжчі
випробування, без вагань став на її захист. Він вважав, що
захищати рідний дім, своїх близьких і країну - його обов’язок.
Костянтин служив у 61-й окремій механізованій Степовій бригаді
командиром кулеметного взводу 36-го окремого стрілецького
батальйону. За мужність, відвагу та взірцеве виконання бойових
завдань був нагороджений почесною відзнакою «Срібний хрест».
Свій останній бій Воїн прийняв 6 липня 2024 року
поблизу села Водяне Волноваського району на Донеччині. Він ішов
у саме пекло з найвищою місією - урятувати поранених побратимів.
Під час виконання цього завдання зв’язок із ним обірвався.
Для родини розтягнулися виснажливі місяці
болісного очікування, надії та молитви. Та, на жаль, експертиза
підтвердила найстрашніше: Костянтин загинув того ж дня, рятуючи
життя інших.
Він залишився вірним присязі до останнього
подиху. У вирішальний момент думав не про себе, а про
побратимів. Такий вчинок - це найвищий прояв людяності та
героїзму.
У Героя залишилися батьки та сестра.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.
Цю рану не загоїть жодним словом,
болюча втрата, молоде життя.
Молились, вірили — і так раптово
найгіршу звістку, нині як прийнять?
Відважний воїн Костя Сербенюк
родився в Сарнах, тут юність минула.
У Його чистім серці кожен стук
і кожен подих, як любов і сила.
В своїй оселі друзів зустрічав,
любив літературу, спорт, природу.
Коли прийшла війна, Він зброю взяв,
адже найбільше цінував свободу.
Хотів створити вже власну сімʼю,
(зміг самостійно вивчити англійську).
Але, на жаль, загинув у бою,
остання путь Його, така не близька…
Ішов у саме пекло — рятувати
поранених, хоробрих побратимів.
Тримає «Срібний Хрест» Героя мати,
А Він — приймає Небо, в Херувимів…
Тамара Гнатюк
|
