|
Дударик Павло
Вікторович
(солдат ЗСУ)
(21.12.1988 -
27.07.2026)

|
 |
Павло народився 21 грудня 1988 року в
Сарнах. З дитинства вирізнявся допитливістю, добротою та
чуйністю. Навчався у Сарненській гімназії, після її
закінчення вступив до Рівненського
економіко-гуманітарного та інженерного коледжу. Згодом
здобув професію оператора комп’ютерного набору у ВПУ
№22.
У мирному житті Павло працював в
електротехнічній сфері. Та особливе місце в його житті
посідала творчість. Він любив малювати, створював на
замовлення абстрактні графічні роботи, оформлював ними
кафе, офіси та громадські простори Рівного. Через свої
роботи він залишав частинку себе там, де побував.
5 вересня 2025 року Павло став до лав
Збройних Сил України. Службу проходив у складі 63-ї
окремої механізованої бригади, де був оператором
безпілотних літальних апаратів.Військова служба стала
для нього новою відповідальністю - тепер його знання,
витримка та професійні навички були потрібні вже для
захисту держави. Він виконував бойові завдання, стояв
пліч-о-пліч із побратимами та захищав Україну там, де це
було найнеобхідніше. |
27 липня 2026 року, виконуючи бойове завдання,
життя Павла обірвалося в Донецькій області.
У Героя залишилися батьки та брат.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.
Сарненська громада у скорботі,
знов загинув Воїн молодий.
Стало літо на болючій ноті
знищених бажань, розбитих мрій.
Захисник - Герой Павло Дударик
народився в Сарнах, жив тут, ріс.
Добрий, чуйний, світлий мов ліхтарик
в погляді своїм прекрасне ніс.
Малював Він, створював картини,
офіси, кафе — все оформляв.
Як прийшла біда до України —
впевнено на захист Її став.
В творчості своїй лишився вічним.
Світлу пам’ять серце збереже.
Не знайти слова, близьким і рідним —
найдорожче втрачено уже…
Тамара Гнатюк
 |