Павло народився 21 грудня 1988 року в місті Сарни. З дитинства він вирізнявся особливою допитливістю, добротою та чуйністю до оточуючих. Навчався у Сарненській гімназії №5. Мав яскраво виражений хист до малювання та чудово володів англійською мовою. Після здобуття середньої освіти продовжив навчання в Рівненському економіко-гуманітарному та інженерному коледжі. Згодом також опанував професію оператора комп’ютерного набору у Вищому професійному училищі №22.

У цивільному житті Павло працював в електротехнічній сфері — був майстром із ремонту електродвигунів. Та особливе місце в його житті посідала творчість. Він захоплювався створенням абстрактних графічних робіт. Його авторські малюнки на замовлення прикрашали кафе, офіси та громадські простори Рівного. Через свої роботи він залишав частинку себе там, де побував.

5 вересня 2025 року Павло став до лав Збройних Сил України. Первинну військову підготовку проходив на Тучинському полігоні. Надалі захищав Батьківщину у складі 63-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду оператора безпілотних літальних апаратів відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-го взводу роти БПАК матеріального батальйону (в/ч А3719). Воїн із позивним «Лоні» сприйняв службу як найвищу відповідальність: його знання, витримка, технічні та професійні навички стали щитом для держави. Він мужньо виконував бойові завдання, стояв пліч-о-пліч із побратимами на найгарячіших ділянках фронту.

Сарненська громада у скорботі,
знов загинув Воїн молодий.
Стало літо на болючій ноті
знищених бажань, розбитих мрій.
Захисник - Герой Павло Дударик
народився в Сарнах, жив тут, ріс.
Добрий, чуйний, світлий мов ліхтарик
в погляді своїм прекрасне ніс.
Малював Він, створював картини,
офіси, кафе — все оформляв.
Як прийшла біда до України —
впевнено на захист Її став.
В творчості своїй лишився вічним.
Світлу пам’ять серце збереже.
Не знайти слова, близьким і рідним —
найдорожче втрачено уже…
Тамара Гнатюк