|
Лобач Валерій Володимирович
(солдат ЗСУ)
(30.09.1980 -
06.02.2025)

|
 |
Валерій народився 30 вересня 1980 року в
селі Удрицьк Дубровицького району. Згодом його родина
переїхала до Сарн, де хлопець навчався в
загальноосвітній школі №1. У дитинстві Валерій часто
допомагав по господарству своїй бабусі, яка мешкала
поруч із містом — у селі Обірки. Після закінчення
Сарненського СПТУ № 21 здобув професію
водія-тракториста.
Строкову військову службу проходив у
місті Жовква Львівської області. Після демобілізації
працював трактористом на Дослідній станції, а згодом — у
військовій частині міста Сарни. Усе своє життя Валерій
був людиною праці: роботящий, відповідальний та
доброзичливий, він ніколи не боявся труднощів і завжди
сумлінно виконував свої обов'язки.
У червні 2022 року Валерій добровільно
вступив до лав Збройних Сил України. Спочатку ніс службу
в місті Бар на Вінниччині, а пізніше перевівся до 82-ї
окремої десантно-штурмової бригади. Побратими знали його
за поважним позивним «Апостол».
6 лютого 2025 року під час виконання
бойового завдання в районі Курської області Валерій зник
безвісти. Понад півтора року рідні жили в напруженому
чеканні, не втрачаючи надії на його повернення. На жаль,
результати ДНК-експертизи остаточно підтвердили загибель
захисника. |
У Героя залишилися мама та молодший брат.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.
|

 |
Валерій Лобач, Воїн з міста Сарни,
Мужній Герой сучасної війни.
Його чекали вдома, але марно,
пішов туди, де вже стоять Сини
на захисті держави Україна!
Найкращі, найрідніші, молоді.
Вона у серці є — одна, єдина,
На сході сонця і на заході.
Усе життя Валерій був щирий до праці,
Відповідальний, добрий до людей.
Як рідний край покритий став у мряці —
рушив на захист праведних ідей…
І, як «Апостол», що живе для Миру,
віддав нам найдорожче, все що мав.
Не втратимо свободу! Мужність! Віру!
Хай буде так, як наш Герой бажав.
Тамара Гнатюк |
 |