|
Пітель Анатолій Юрійович
(старший солдат ЗСУ)
(30.04.1983 -
16.03.2024)

|
 |
Анатолій народився 30 квітня 1983 року в
місті Сарни. Навчався у Сарненській школі №2, після її
закінчення вступив до Національної академії Державної
податкової служби України в Ірпені, де здобув вищу
освіту. Працював у виконавчій службі Сарненського
району.
Анатолій був відкритою, життєрадісною та
порядною людиною. Він умів щиро спілкуватися з людьми,
цінував родину, любив життя і тих, хто був поруч. Для
сім’ї він був надійною опорою, а для друзів і колег -
людиною, на яку можна було покластися.
14 серпня 2023 року Анатолій став до лав
Збройних сил України. Службу проходив у 104-й бригаді, у
складі 60-го батальйону «Поліські Вовки».
У березні 2024 року родина отримала
болючу звістку: Анатолій зник безвісти під час виконання
бойового завдання поблизу Табаївки на Харківщині.
Відтоді для рідних почався довгий час очікування. Два з
половиною роки вони жили надією, чекали звістки та
вірили, що одного дня Анатолій повернеться. Та, на жаль,
родині довелося почути найболючішу правду: Анатолій
загинув 16 березня 2024 року, захищаючи Україну. |
У Героя залишилися мама, дружина, син, донька та
брат.
Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.
|
|
В місто Сарни знов прийшла скорбота,
підтверджено загибель Воїна.
Дощ холодний бʼє по чорних нотах —
забирає кращих в нас війна.
Анатолій Пітель був відкритий,
щирий в спілкуванні до людей.
В пам’яті громади буде жити,
як свого народу Прометей…
Не лишився осторонь країни
у найважчі, у гіркі роки.
Мужнє серце відданого Сина —
у Поліський батальйон «Вовки»!
За Його плечима залишились
мрії, рідні… вдячність від усіх.
Хай Господь відкриває Тобі милість,
і обніме, у садах своїх…
Тамара Гнатюк |
 |