Рибачок Тарас Володимирович

(солдат ЗСУ)

 

 (10.12.1995 - 28.05.2023)

Народився Тарас у м. Сарни, тут і проживав. З вересня 2002 року до червня 2013 року навчався у Сарненському НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г.Шевченка, де здобув повну середню освіту. З першого класу займався греко-римською боротьбою та виборював призові місця на змаганнях. У вільний час любив паяти мікросхеми з маленьких резисторів, чіпів і конденсаторів.  З вересня 2013 року навчався на денній формі навчання в Рівненському НУВГП на факультеті «Водного господарства», по спеціальності «Гідротехніка, водні ресурси». В 2015 році був переведений на заочну форму навчання цього ж університету.

З 28 вересня 2020 року по серпень 2022 року працював поліцейським роти №5 з обслуговування міста Сарни Управління патрульної поліції Рівненської області.

13 грудня 2022 року не вагаючись став до лав ЗСУ. Був військовослужбовцем 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. За посадою – розвідник-навідник. Мав позивний Таро. У бою за Україну Тарас загинув 28 травня 2023 року в районі н. п. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Йому було лише 27 років.

У Героя залишилися батьки: тато Володимир Іванович, військовослужбовець в/ч А0153, мама Надія Дмитрівна, провідний бібліотекар Сарненської центральної бібліотеки, молодший брат Святослав, курсант Одеської академії та молодша сестра Злата, учениця 8 класу Сарненського ліцею «Лідер».

Похований на Алеї Героїв у м.Сарни.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обовʼязку Указом Президента України солдата Рибачка Тараса Володимировича нагороджено орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

     

"Герой-захисник, воїн Збройних сил Тарас Володимирович Рибачок. Молодий красивий чоловік, гордість громади. Вища освіта, попереду було все життя. Натомість Тарас добровільно пішов захищати Батьківщину в складі героїчної 80-ї ДШБ. Тої бригади, в якій героїчно виконував свій обов’язок його батько Володимир. В армії про розвідників кажуть, що вони не помирають. Вони виходять за межу виконувати бойове завдання і назавжди залишаються там.

У скорботі сім’я. Сім’я, яка є взірцем не тільки для нашої громади, а й для всього українського народу. Батько Володимир — кіборг Донецького аеропорту, штаб-сержант ВЧ А0153, який сьогодні виховує молодих воїнів. Брат Святослав — курсант передвипускного курсу Одеської військової академії, майбутній офіцер. Мама Надія Дмитрівна — зразковий працівник Сарненської бібліотеки, яка не тільки виховала в любові до Батьківщини своїх дітей, а й виховує всю молодь Сарненського району". 

Розповідає про захисника Олександр Сварицевич, екскомандир військової частини А0153,

начальник відділу мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення Сарненської міської ради.

     

ГОЛОВНА

НОВИНИ

ПРО БІБЛІОТЕКУ

 

 

Структура бібліотеки

Історія бібліотеки

Послуги

На допомогу бібліотекарю

Пункт доступу громадян

Електронний каталог

Бібліотеки  краю

 

ПОВІР У СЕБЕ

 

ДИТЯЧА  БІБЛІОТЕКА

 

НАШ КРАЙ

Гордість Сарненщини

Символіка району

Історія району

Історія в світлинах

Екологія краю

Літературне краєзнавство

Медицина

Релігія

Освіта

 

БУКТРЕЙЛЕРИ

 

АУДІОПОДКАСТИ